Благодійна організація «Open Doors» опублікувала рапорт про переслідування християн у світі, що аналізує період від 1 жовтня 2020 року до 30 вересня 2021 року.
Понад 360 мільйонів християн (що на 20 мільйонів більше, ніж торік) зазнають переслідувань, рівень яких оцінюється щонайменше як високий; ідеться про кожного сьомого християнина у світі. Такими є дані рапорту, який 19 січня 2022 р. опублікувала благодійна організація «Open Doors» («Відчинені двері») на своєму веб-порталі, що містить також «World Watch List 2022» — список п’ятдесяти країн світу, де найбільше переслідують християн.
Беручи до уваги період від 1 жовтня 2020 року до 30 вересня 2021 року, цей рапорт подає дані про те, наскільки вільно християни могли виявляти свою віру в п’яти різних сферах щоденного життя: у сім’ї, в приватній сфері, у своїй спільноті, в церкві, яку відвідують, і в публічному житті своєї країни. Під шостим пунктом вказано рівень насильства, якого зазнавали християни.
Деякі тенденції
З-поміж 100 країн, у яких проводиться моніторинг, у 76 зафіксовано рівень переслідування, визначений як «високий», «дуже високий» та «крайній», тобто понад 41 оціночний бал, тоді як у минулорічному рапорті таких було 74. Кількість християн, убитих через їхню віру, зросла з 4761 в попередньому рапорті до 5898 у 2021 році, що на 1137 більше, ніж роком раніше. Більшість цих убивств сталися в країнах Африки на південь від Сахари, найбільше — в Нігерії (4650). 5110 храмів чи суміжних приміщень зазнали нападів або були закриті (4488 в попередньому звіті), а 6175 християн були заарештовані, засуджені або ж ув’язнені без суду, що на 45% більше, ніж за попередній період. Але треба звернути увагу на те, що йдеться про перевірені та доведені випадки, тому реальні дані можуть бути вищими. Крім того, 3829 християн стали жертвами викрадень, що вдвічі більше, ніж у минулорічному рапорті.
З огляду на ситуацію в світі, рівень переслідування християн, який уже різко зріс за останні роки, зараз вищий, ніж будь-коли, підкреслюється у звіті «Open Doors». «Якщо десять років тому в нашому рейтингу були надзвичайні переслідування лише в Північній Кореї, то сьогодні таких країн одинадцять», — сказав виконавчий директор «Open Doors Austria», лютеранський теолог Курт Іґлер. Він назвав причинами цього кілька «мегатенденцій», а саме: «З одного боку, це зростання радикального ісламізму; потім — нове зростання релігійного націоналізму і, нарешті, повний нагляд і контроль у деяких країнах».
Перша десятка
Після 20-річного сумного лідерства Північна Корея зайняла другу сходинку серед 50 країн із найбільшим рівнем переслідування. На першому місці в цьогорічному рапорті розмістився Афганістан, який був другим у попередньому рапорті. Далі йдуть Сомалі, Лівія, Ємен і Еритрея. На сьому сходинку піднялася Нігерія, в той час як Пакистан опустився на восьму. Першу десятку країн із найвищим рівнем переслідування замикають Іран та Індія.
Упорядники також звертають увагу на те, що вже другий рік поспіль на мапу 50 країн із найвищим рівнем переслідування не потрапляють країни, де такий рівень оцінюється як «високий», є лише «дуже високий» та «крайній» (таких 11), що свідчить про погіршення ситуації.
Афганістан
«Умови в Афганістані після падіння Кабула шокують, оскільки всім християнам, які живуть у підпіллі, загрожує смерть», — сказав в інтерв’ю австрійській католицькій агенції «Kathpress» Курт Іґлер. «Новий уряд талібів отримав доступ до документів, завдяки яким можна ідентифікувати навернених християн. Окрім того, таліби-бойовики активно розшукують християн, ходячи від дверей до дверей», — розповів правозахисник.
За інформацією з перших рук відомо, що для охрещених чоловіків викриття їхньої віри майже напевно означає смерть, а жінок і дівчат або насильно видають заміж за бойовиків Талібану як «воєнну здобич», або ґвалтують і викрадають. Вірити в Христа в Афганістані майже неможливо. Тому більшість християн у цій країні втікає в сільські райони або до таборів біженців у сусідніх країнах; але навіть там вони перебувають у небезпеці.
Талібанізація Сахелю
Курт Іґлер пояснив, що події на Гіндукуші також мала жахливі наслідки для інших регіонів світу. «Групи джихадистів тепер вважають себе недоторканими, тому що їм, очевидно, вже не варто чекати хоч на якийсь опір з боку Заходу. Вони продовжують використовувати безсилля слабких і корумпованих урядів “занепалих держав” для своїх планів експансії і бачать себе членами спільного халіфату», — сказав він.
Після краху «Ісламської держави» в Сирії та Іраку прогресує концентрована «талібанізація» Нігерії та інших африканських країн на південь від Сахари. Це робиться шляхом створення мережі радикальних ісламських груп, пошуку спільних джерел фінансування та актів насильства проти християн і поміркованих мусульман. «Наступним Афганістаном може стати Малі», — попередив директор «Open Doors Austria». Він додав, що ситуація в Нігері, Буркіна-Фасо, Демократичній Республіці Конго та Центральноафриканській Республіці однаково тривожна.
Про ситуацію в регіоні Сахелю розповів журналіст і правозахисник із Нігеру, експерт «Open Doors» із Африки на південь від Сахари, Ілля Джаді. Бойовики поширюють терор, нападаючи на села, викрадаючи дітей та церковних лідерів, а бойовики на додаток до торгівлі людьми й наркотиками пропонують прибутковий дохід. «У багатьох місцях люди йдуть до церкви в неділю, знаючи, що можуть не повернутися», — розповів сказав правозахисник. Одним із наслідків цього є стрімке зростання кількості внутрішньо переміщених осіб, яких зараз лише в трьох країнах (Малі, Буркіна-Фасо та Нігер) налічується 2,5 мільйона. Школи й храми давно вже тріщать по швах, щоб забезпечити собі засоби до існування, тому створюються великі табори для біженців. Бракує всього: «житла, питної води, ліків, а також шкіл», — каже Джаді, зазначаючи, що дієцезії та місцеве самоврядування дуже пригнічені ситуацією, і труднощі — величезні.
Не тільки насильство
Водночас, хоч насильство й привертає найбільшу увагу, переслідування зростають і в інших формах тиску, як відвертих, так і прихованих, таких як дискримінація на роботі, примус до відступництва з боку рідних, вибіркове ставлення під час розповсюдження соціальної та гуманітарної допомоги, бюрократичні перешкоди для відкриття храмів тощо. Як окрему тенденцію в рапорті зазначено спроби з боку авторитарних урядів та злочинних організацій використовувати обмеження, пов’язані з пандемією, для ослаблення християнських громад.
Потреба більшої підтримки для переслідуваних християн
Виконавчий директор «Open Doors Austria» закликав західні держави знову долучитися до зміцнення прав людини в 2022 році. «Захист і сприяння релігійній свободі — як ніколи актуальні, зокрема в часи, коли навіть звичайні заяви щодо прав людини стають рідкістю», — вважає Карл Іґлер. «Релігійна свобода — це основа багатьох інших свобод», — нагадує він.
Нігерійський активіст Джаді також закликав підвищити обізнаність громадськості та інтерес до питання переслідування християн. «Доля переслідуваних християн така жахлива тому, що це — забута криза. Діяти в їхніх інтересах і чинити тиск на уряди, а також підтримувати організації допомоги та прав людини на місцях абсолютно доконечно, щоб дати християнам необхідний захист і безпеку», — сказав Джаді.
Переклад CREDO за матеріалами: Vatican News / КАІ
фінансово.
Щиро дякуємо!
