Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 22 травня
По дорозі до Єрусалиму Ісус проходить через Самарію — землю, мешканці якої через різні історичні обставини вороже ставилися до юдеїв. Ця неприязнь була взаємною, бо юдеї вважали себе справжніми виконавцями передань своїх предків, а самарян — відступниками. Проходячи через цю землю, Ісус зі своїми учнями зупиняються, щоби відпочити і підкріпитися. Учні йдуть в місто, а Ісус залишається чекати їх біля криниці Якова. Однак, коли читаємо далі, то мимоволі розуміємо, що Ісус залишився біля цієї криниці, щоб чекати саме на жінку-самарянку.
Діалог між Ісусом і жінкою розвивається у звичний спосіб. Для самарянки той, хто просить в неї води, — звичайний єврей, поведінка якого, щоправда, дещо викликає її здивування, адже він, юдей, і просить води у неї, жінки-самарянки. Під час розмови Ісус відкриває про неї правду, і немовби обертає її обличчя від загальних конфліктних питань між юдеями і самарянами про поклоніння Богові на цій чи іншій горі до неї самої, до її нутра, її способу життя, в якому багато брехні та облуди.
Зустріч стається не біля якогось дерева, не при брамі міста, а біля криниці, яка може може бути алегорією людської душі. Ісус просить самарянку опустити черпак на глибину, де холодно, мокро і темно… І що парадоксально — саме там вона може зачерпнути води. Тільки звернувшись до свого нутра, витягши звідти правду про себе на світло, вона може звільнитися і отримати від Ісуса воду живу.
Пізнання самарянкою правди про неї саму, яку вона відкриває сама для себе, робить її апостолом — вона йде в село і проповідує про Ісуса. Вона не пережила у момент зустрічі з Месією звільнення від бісів, як Магдалина, вона не була зцілена Ісусом… Самарянка у Його присутності лише пізнала про себе правду і ця правда зробила її вільною.
Коли читаємо Боже Слово, то також опиняємося біля криниці Якова, де ми запрошені глянути у своє нутро і зізнатися собі у гріху. Тільки зачерпнувши з нашої глибини і винісши це все на Боже світло, можемо розраховувати на те, що Господь зцілить наші рани, подарує свободу і вчинить справжніми апостолами.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com