Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 1 червня
Бути світлом у темряві — завжди означає бути іншим, бути на видноті, бути особливим, бути тим, хто освітлює темряву: бути контрастним. Світло завжди проявляє реальність, показує все, як воно є. За ясного дня завжди легше знайти шлях, ніж посеред ночі.
Світлий розум і світле серце завжди вказує наш шлях. Ісус каже: хто ходить у тьмі, не відає куди йде (Ів 12, 35). Ісус постійно кличе нас жити у світлі: жити у правді, не перебувати в темряві. Людина, яка живе в правді, має гідність Божої дитини, знає Бога, ніколи не боїться стати посміховиськом для інших, бути на видноті. Така особа ніколи не побоїться поділитись своїм добром, запросити гостей в дім, показати іншим простір власного серця. Чому? Тому що їй нема чого соромитись, що приховувати, адже її життя належить Богові і освітлене найбільшим світлом, в якому темряві, тобто темним місцям, просто немає місця.
Заглиблюсь зараз в інший аспект цього слова. Навіщо Бог кличе нас бути світлом і сіллю для цього світу? Наше покликання — нести Євангеліє до людей. Освітлювати шлях іншим, щоб краще бачити куди йти; бути сіллю для покращення смаку щоденної їжі знову ж таки іншим. Іншими словами, ми не маємо ховати світло в себе під ковдрою, будучи дітьми Божими, чи зберігати сіль, призначену для інших, у своїй коморі. Ми повинні бути готовими ділитись, роздавати себе іншим, бути допомогою, приправою та світильником для життя ближнього. Це означає віддавати частину себе, часом помирати задля добра інших.
З іншого боку, коли ми сповнені світлом, чи наші комори завалені сіллю, просто не можемо не ділитись цим добром з іншими. Людина, яка пізнала Бога, просто не в силах втримати цю Добру Новину в собі, тобто втримати в собі світло так, аби його не побачили інші.
Але якщо так не є, тоді ми ще не до кінця пізнали Бога. Також дуже часто ми, християни, боїмось виходити з-поза свого комфортного християнського середовища, своєї спільноти у світські товариства, адже там ми себе почуваємо незручно, дискомфортно. Але не забуваймо, що Бог нас кличе саме до цих спраглих осіб, щоби бути для них світлом!
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
