Війна: доля жінки

Новенна свідчень перед Зісланням Святого Духа, яку підготували Сестри Служниці Святого Духа.

День 1. Війна: втрачена домівка
День 2. Війна: порятунок життя

Про цю жінку мені розповіла волонтерка — дружина військового, матір двох дітей, вагітна третьою. Вона одна з тих, кому пощастило: її чоловік поранений, вона точно поки що не стане вдовою.

Андрій отримав важке поранення в бою на півдні України, чудом урятувався, коли його вибуховою хвилею скинуло з танка. Коли опритомнів — зрозумів, що не відчуває однієї ноги; повзти не міг. Але його знайшли і вивезли з поля бою. Позаду вже декілька операцій, попереду ще очікує довга реабілітація.

Але він живий, і це головне. Відколи пішов на війну, Ліля молилася за нього. Важко залишитися самій з двома маленькими дітьми, а третє ще навіть не народилося! Тільки в нічних кошмарах вона могла уявити своє немовля сиротою.

Ця жінка, хоча ніколи не тримала зброю в руках, є справжнім воїном, який бореться за цілу свою сім’ю. Вона одна має бути сильною за них всіх. Щоденні обов’язки, постійна турбота про дітей та лікарняні поїздки до чоловіка. Життя не є простим, однак зараз легше, ніж тоді, коли він зібрався на війну і вирушив у невідомість. Тоді її постійним товаришем став страх, що він не повернеться. Єдиним променем надії була молитва — і дитячі очі, які також чекали, коли приїде тато.

Її боротьба триває, боротьба за його здоров’я, за те, щоб він не тільки фізично, але й психічно повернувся з війни. На неї ще чекають пологи і кропітка праця матері, яка виховує маленьких українців.

Молімося за Андрія і багатьох його поранених побратимів, які віддали своє життя за нашу Батьківщину. Нехай Святий Дух укріпить дух матерів, дружин і сестер, які їх підтримують і борються за зцілення. Амінь.

Ілюстрація: Дарина Концевич