У ці тяжкі дні ми нерідко з усіх сил стараємося допомогти — близьким і далеким, знайомим і незнайомим. І нібито все правильно, і «любов до ближнього є мірилом любові до Бога», але…
Часто бувають різні «але». Вигоряння, нерозуміння, конфлікти, обурення. Ті, хто знається на психології, вказують на потребу враховувати певні ключові моменти. Зокрема, про них написала людинознавиця Катерина Хоптинська з Києва, дослідниця українських архетипів. Вона вже роками займається психологією, вивчає соціальні процеси, а також намагається «пояснювати складні речі простими словами».
Отже, що найважливіше у справі допомоги — для обох сторін: і для тих, хто допомагає, і для тих, хто допомогу приймає?
Три ключі для розуміння
1.Ви не можете допомогти комусь, доки вас про це не попросили.
2.Навіть якщо вас попросили словами і сказали, яка саме допомога потрібна, — це ще не означає, що людина погодиться вашу допомогу прийняти.
3.Допомогти і врятувати — це різні речі.
Для тих, хто надає допомогу
1.Рятують служби порятунку. Все, крапка. Якщо ваш родич не хоче їхати з-під обстрілів, навіть коли вже літає над головою, — це його право і вибір. Поки що я бачу масове страждання від того, що інші люди чинять не так, як ви би вчинили. Гра в рятівника — це ваша історія, а не того, кого ви «рятуєте». Це вам хочеться цю людину вивезти. Рятувати треба тоді, коли людина неспроможна себе сама врятувати. Буквально, фізично. В усіх інших випадках — перестаньте вирішувати за інших.
2.Кожен з нас відповідає передусім за своє життя. Якщо ви не можете знайти собі місця від тривоги, то вам треба вчитися працювати з вашою тривогою. Бо одна справа — бути чуйним до ситуації, а інша — не знаходити собі місця, не спати, не їсти, постійно про це говорити і так далі. Так, ви не можете вирішити за іншу людину. Бажання змусити когось до вибору, який вам здається логічним, заважає вам побачити, чому саме людина не їде. Щойно ви змиритеся з тим, що людина сама вирішить, як їй бути, — одразу побачите можливості допомогти їй так, щоб було не вам зручно, а людині зрозуміло.
3.Не треба боятись відмовляти і казати, що я можу лише отак і отак. Або взагалі не можу. Краще відмовити, ніж давати надію. Якщо ми будемо ставитись до інших як до дітей, які нічого не розуміють, то вони так і будуть діяти.
Для тих, хто приймає допомогу
1.Вам ніхто не зобов’язаний допомагати. Вам допомагають лише тому, що конкретна людина захотіла. І — так, вона це робитиме так, як уміє, може і хоче. Вам може це не подобатись; вам можуть дати не те, що ви хотіли; не тоді, не так, не у той спосіб. Таке може бути.
2.Це не значить, що світ вас не розуміє/не любить. Це значить лише те, що це не та людина чи той спосіб, що вам підходить. Це нормально, а не трагедія. Шукайте далі. Або скористайтеся тим, що є зараз. А далі будете вирішувати, як вам краще.
3.Неможливо передбачити все. Часто ми можемо діяти «тут і тепер», але не розуміти, що буде за годину, дві, добу чи місяць. Тому — діємо тут і тепер.
4.Не треба боятися просити про допомогу. Але врахуйте, що «Я так хочу, тому терміново зробіть мені, як я хочу» — це дитяча позиція. Вона породжує образи, біль і безпорадність, коли ви не отримуєте очікуваного.
Те, що стосується обох сторін
«Вони не їдуть, дурні, там же стріляють!»
«Вони не приїхали і не забрали мене, а мали б!»
«Я все покинув і ризикував життям, а вони відмовились їхати!»
«Я все зібрав і чекав, коли нас заберуть, а вони сказали залишити речі і взяти лише документи!»…
1.Ми всі діємо по-різному. Дивіться і слухайте, пропонуйте, але не бігайте по стелі, бо хтось не зробив щось, як треба було вам.
2.Цей хтось — ви. Лише ви можете себе змусити щось зробити, змінити. Врятувати себе, наприклад. В усіх інших випадках це закінчується набором претензій до «рятівника» або до того, кого «врятували».
3.Якщо ви берете відповідальність за чуже доросле життя, то будьте готові, що ця людина вам виставить рахунок, буквально, чи ні.
4.Бережіть свої нерви. Нам усім тяжко, страшно, важко. Дуже хочеться і допомогти, і щоби хтось допоміг. Головне — не зробити з цієї взаємодії токсичну спайку, яка зжере обидві сторони.
Фото з ФБ Kateryna Khoptynska
фінансово.
Щиро дякуємо!
