Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 24 липня
Характерною рисою і обов’язком християнина є постійно жити в сопричасті з Богом і братами. Цей обов’язок було на нас накладено самим Христом як щось нове: Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як Я був полюбив вас, так любіте і ви один одного! З того усі спізнають, що Мої ви учні, коли любов взаємну будете мати (Йо 13, 34-35). Ісус, подавши нам приклад, проявляв свою любов в першу чергу до останніх, найбідніших тілом і духом, найдальших.
Чудо, яке сьогодні описує євангелист Матей, має всі характеристики практичного виконання Господньої заповіді. І ось принесли до Нього паралізованого, який лежав на носилках. Параліч, як тілесний, так і духовний, знерухомлює. Лише зі сторонньою допомогою можна поворухнутися. Якщо ми бачимо цього хворого біля стіп Ісуса, то це завдяки комусь, хто його туди приніс. Хтось пробудив у ньому надію на чудесне зцілення, але найбільше в це вірили ті, хто несли паралізованого. Також правда, що Ісус, бачачи їхню віру, каже паралізованому: Кріпися, сину! Прощаються тобі твої гріхи! Це перше зцілення, яке Ісус дає душі, чудо внутрішнього відродження, поновлення благодаті й відновлення єдності з Богом. Але це згіршує присутніх книжників, які у своїй короткозорості плутають формулу розгрішення з богохульством. Ісус користається з нагоди цих недоброзичливих думок, щоби ще раз появити божественну сутність своєї особи і своєї місії: Та щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи — тоді каже паралізованому —: Встань, візьми свою постіль і йди додому!
Це є дією Христа ради нас: Він підносить нас з наших ліжок, наших слабкостей, звільняє нас від наших гріхів. Він хоче бачити нас здоровими на тілі й на душі, вільними від пут гріха та усього, що заважало б нам йти за Ним і служити Йому. Ось як повертає собі свободу той, хто зустрічає Христа, чи з власної волі, чи завдяки братній допомозі. З паралітика, прикованого до свого ліжка чи візка, умертвленого злом, що зв’язало його духа, він стає здібним справно рухатися й віддавати славу Богові.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
