Пліткування дуже розповсюджене і аж ніяк не безневинне. Як можна позбутися цієї нищівної звички?
«Я просто мушу вихлюпнути емоції, а загалом говорю про неї добре».
«У мене немає докорів сумління, отже, я не вважаю, що роблю щось погане».
«Я ділюся лише з однією людиною, і все, що я скажу, точно залишиться між нами. Зрештою, мій співрозмовник знає цю людину, тому насправді я нічого нового не кажу».
Я сама використовувала такі відмовки. Пліткування справді підступне! Я часто себе переконувала, що не маю жодної проблеми з плітками. Однак за якийсь час усвідомила, що завжди є люди, про яких я люблю поговорити з іншими, хоча ніколи б не сказала все це прямо в очі тим, про кого розповідаю.
Пліткування — не безневинне
Воно порушує восьму заповідь. Ісус каже: «Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину» (Мт 15, 11). Звичка пліткувати вчить нас думати про інших погано — що, своєю чергою, заважає нам бути милосердними.
Пасивна участь у пліткуванні (слухання та підтакування їм) також деструктивна. Якщо ви заперечуєте, що пліткування є для вас серйозною проблемою, або не впевнені, що ваші слова — це обмова, прочитайте про кілька способів розпізнання цієї підступної та деструктивної звички.
Чи травмували вас коли-небудь випадково почуті слова інших людей про вас? Якщо так, то це чудова нагода, щоб перевірити себе і замислитися, чи ви часом не раните так само інших?
Чи є у вас якийсь знайомий чи колега по роботі, з яким ви почуваєтеся комфортно і коли ви разом, то багато розмовляєте про інших? Замисліться над цими розмовами і запитайте себе чи ви часом не забагато розмовляєте про інших людей? Поміркуйте також, чи є у вашому житті такі середовища і обставини, в яких розмови перетворюються у плітки. Можливо, це кімната відпочинку на роботі, сімейна зустріч або вечірка з друзями.
Чи було так, що ви познайомилися з кимось через спільних знайомих і зрозуміли, що ви вже давно маєте про цю людину негативну думку, бо раніше з вами ділилися несприятливою інформацією про неї? Це може означати, що у вас немає звички уникати пліток і ви не намагаєтеся змінити тему. Або що ви просто любите брати участь у таких розмовах.
Якщо у вас є діти — чи було колись, що ви чули, як вони негативно відгукуються про інших дорослих і зрозуміли, що вони просто наслідують вас? Це справді боляче.
Чи є у вас звичка говорити негативно про незнайомих людей (знаменитостей, людей, яких ви знаєте лише по інтернету)? Може здаватися, що ви просто ділитеся публічно поширеними негативними думками; але ж ви не знаєте цих людей особисто і вам нічого не відомо про контекст їхніх дій та висловлювань.
Отже, як позбутися залежності від пліток?
Насамперед — змініть те, як ви говорите про інших
Негайно відкиньте плітки. Загалом, якщо ви не почуватиметеся комфортно, коли скажете комусь в очі те, що розповідаєте про нього поза спиною, то не робіть цього взагалі. А якщо ви не хочете, щоби хтось ділився отриманою від вас інформацією про ваше життя, то теж просто не розповідайте про це. Звісно, легше сказати, ніж зробити; але колись почати треба.
По-друге: змініть своє мислення про інших
Це може допомогти вам знайти джерело вашої звички пліткувати. Це своєрідна протиотрута, про яку говорить в автобіографії «Історія однієї душі» св. Тереза з Лізьє. Свята описує історію зі свого життя, коли сестра по монастирю запросила охочих допомогти у якійсь справі.
Тереза спеціально не зголошувалася для того, щоб інша сестра зробила це першою. Тереза зробила це з любові до цієї сестри; але інші помітили її зволікання і звинуватили в лінощах. Тоді Тереза зрозуміла: якщо інші люди сприйняли її добрий намір і доброчесний вчинок як ваду — то скільки разів вона сама могла помилково засудити інших за гадані недоліки, хоча насправді то були добрі вчинки?
Що менше ми осуджуємо інших — принаймні, приписуємо їм злу волю та недоліки, — то менше маємо приводів для пліток і обмовлянь.
Свята Терезо, молися за нас!
фінансово.
Щиро дякуємо!
