Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 12 лютого
Лука у своєму Євангелії дає точне посилання на контекст, у якому народилася притча про милосердного отця. Ісус знаходиться між двох груп. Підходили до Ісуса всі митники та грішники, щоби послухати Його. І нарікали фарисеї та книжники, говорячи, що Він грішників приймає і з ними їсть. А Він розповів їм ось таку притчу (Лк 15, 1-3).
Насправді, там було аж три притчі: про загублену овечку, про загублену монету та про сина, який пішов з дому. Усі три повторюють той самий мотив — гімн милосердя. Справді, у центрі 15-го розділу, який можна сприймати і як одну велику притчу у трьох оповіданнях, перебуває батько, що краще бачить того, хто далеко. Він розчулюється, вибігає назустріч і робить материнські жести — знову обіймає сина, якого довго не було вдома. Це батько, який не хоче чути слова Я вже не гідний зватися сином твоїм. Натомість він поспішає відновити усі знаки гідності свого сина (перстень, одяг, сандалі), швидко готуючи родинне свято з блюдами з ніжної телятини. Який гарний батько! Яку сила звільняється у ньому завдяки радості бачити перед своїми очима власного загубленого сина!
Але у цій нестримній радості є одна людина, яка її не розділяє. Це старший брат, що завжди був вдома. Цікаво, що у трьох притчах є лише один персонаж, який відмовляється від запрошення розділити радість. Це син, що живе вдома і мав би добре знати батька. Більше того, він виправдовує свою відмову, обертаючи її погано прихованим звинуваченням на адресу батька. Так ми відкриваємо, хто ж насправді більше потребує Божого Милосердя. Праведні (ті, які вважають себе праведними), мають лише власну потребу милосердя. Цей син є образом нас, коли ми запитуємо себе, чи варто так трудитися, якщо потім ми за це не отримаємо нічого. Ісус пригадує нам, що в домі Отця ми залишаємося не для того, щоби отримати заплату, але тому, що маємо гідність відповідальних синів. Йдеться не про бартер з Богом, а про те, щоби слідувати за Христом, який віддав самого себе на хресті без жодного розрахунку.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
