Світові, який часто розгублений, потребує зміцнення, надії та нових сил, треба нести спасіння, яке дає Бог, — нагадав Папа під час аудієнції для Ради вищих настоятелів жіночих орденів Італії.
«Мир вам!» — цими словами Воскреслого Христа Франциск привітав Учасниць 70‑ї загальної асамблеї Ради вищих настоятельок Італії, яких прийняв на аудієнції у четвер, 13 квітня 2023 року. Тема асамблеї, що цими днями відбувається в Римі: «Жінки — свідки Воскреслого на синодальному шляху», повідомляє Vatican News.
Франциск визнав, що також і черниці борються з численними викликами. Бракує покликань, є проблеми з провадженням своїх справ. Викликом є також саме по собі дотримання вірності Господу.
Заохочуючи долати ці проблеми, Папа вказав італійським черницям на приклад жінок, які зустріли Ісуса Воскреслого.
Папа: дати Воскреслому здивувати нас
«Першими свідками Воскресіння Господнього були саме жінки, учениці, які своєю відвагою постійно заново нам нагадують, що Ісус Христос може ламати монотонні схеми, в яких ми силкуємося Його замкнути, і дивувати нас своєю невтомною Божою креативністю, оскільки Христос це вічне Євангеліє, а Його багатство і краса — невичерпні (пор. Evangelii gaudium, 11). Ці відважні жінки дали себе здивувати і зворушити міццю і світлом Воскреслого, і вирушили на Його пошуки. Вони повністю усвідомлювали, як важливо, щоб Господь жив у наших серцях. Їхня постава нагадує нам що якщо ми маємо відвагу повернутися до джерела й віднайти первісну свіжість Євангелія, то з’являються нові дороги, творчі методи, інші форми вираження, більш промовисті знаки, слова, повні нового значення для сьогоднішнього світу. Це дуже цікаве — коли ми запитуємо себе: що робити зараз, у цій ситуації? Помолімося, подивімося, що каже Господь у Євангелії. І раптом приходить натхнення, відкривається новий шлях, а інколи народжується нове чернече згромадження. Інколи ухвалюються рішення, що викликають страх. Але це походить від Господа. Завжди йти з відвагою, шукати Господа, того, що Він каже нам сьогодні, чого не сказав учора. Вчорашній день залиште вчорашнім сестрам, а ми шукаймо того, що Він каже сьогодні».
«Боюся, коли синодальний шлях стає парламентом»
Посилаючись на досвід жінок, які зустріли Воскреслого Ісуса біля гробниці, Франциск також вказав на значення синодальності. Він, однак, сильно підкреслив, що синодальний процес це не парламент, що в ньому не йдеться про громадження різних думок, шукання відповідей та ухвалювання рішень, — але про слухання Святого Духа і Божого Слова.
«Інколи я відчуваю страх, коли ми говоримо про синодальний дух, і одразу кажуть: а тепер мусять змінити оце і оте! Таким способом ми знову замикаємося в іншому світі. Ні! Йти в синодальному дусі це слухати, молитися і ступати вперед. А потім Господь нам скаже, що ми маємо зробити. Я бачив, що в деяких пропозиціях написано: а тепер ми повинні ухвалити отаке і таке рішення. Ні, це не є синодальна дорога. Це парламент. Не забуваймо, що синодальна дорога це Святий Дух. То Він передує в синодальній дорозі, то Він головний герой».
На завершення у словах, сказаних експромтом, Франциск попросив черниць оточити його молитвою, бо, як сам зізнався, його праця «щонайменше нелегка». Також Папа їх заохотив бути уважними до недуг богопосвяченого життя, а зокрема до згірклості.
Папа: згірклість — це еліксир диявола
«Згірклість. [Такі люди] завжди бачать тільки труднощі, завжди мають свої високі [цілі], але, однак же… Завжди шукають того, що зле. Але згірклість — це лікер диявола. То диявол нас поїть цим лікером. Мені не про оптимізм ідеться, бо оптимізм це штука психологічна. Мені йдеться про надію, про відкритість на Святого Духа. Це кардинальне. Той, хто був покликаний до богопосвяченого життя, мусить іти цим шляхом. Однак коли замість цукру ми маємо оцет, то нічого не виходить. Згірклість, закваска в серці завдадуть чимало зла. Прошу вас, коли побачите якусь спільноту чи якусь сестру, які на це страждають, — допоможіть їй вийти з цієї ситуації, допоможіть їй вийти зі стану меланхолії, яка робить так, що людина постійно думає, як то добре було колись, а сьогодні нічого не вдається. То еліксир диявола, ця згірклість. Прошу вас: досить цього; дозвольмо, щоби то Святий Дух дав нам лагідність і солодкість, властиву для духовного життя».