«Неможливого немає для Бога» — ці слова стали гаслом Дня дітей, що відбувся у Вінниці в суботу 3 червня.
У заході взяли участь більш ніж 200 дітей віком від 6 до 12 років переважно з капуцинської парафії, а також з родин вимушених переселенців, що ними опікується «Caritas-Spes». Крім вінницьких хлопчиків і дівчаток були також 6 дітей з Кривого Рогу, що приїхали разом із с. Малгожатою Ставицькою FMM. Сестра Малгожата багато років працювала в парафії Матері Божої Ангельської, у Кривому Розі працює останні 10 років.
Мета святкового заходу, як про це сказав CREDO директор «Caritas-Spes Вінниця» Євген Маркевич, полягала в тому, щоб «згуртувати дітей, зібрати їх разом, зробити для них свято, а дорослим нагадати, що діти мають не тільки свої інтереси, а й свої права у цьому світі». Пан Євген висловив подяку доброчинцям, передусім — «Caritas-Spes Україна», завдяки котрим вдалось здійснити весь цей задум, а також ординарію Кам’янець-Подільської дієцезії єпископу Леону Дубравському, котрий прийняв запрошення і приїхав на свято.
«Сам Ісус Христос казав: «Не забороняйте дітям приходити до Мене», — сказав для CREDO Його Преосвященство, — і зараз ми виконуємо цей Його заповіт. І якщо сьогодні ми не можемо проводити День Дітей у тому форматі, як проводили раніше — збираючи дітей з усієї дієцезії в Летичівському санктуарії — то ми проводимо його по парафіях. Проводимо для того, щоб не згасити духа в дітях, в родинах. Адже коли ми збираємося разом — це час Божої благодаті. Це час, коли діти отримують, якщо можна так висловитись, “Божий заряд”. Сьогодні дітей в родинах зазвичай мало. Раніше було семеро, восьмеро, а тепер, коли дитина одна — їй одній важко. А коли вона бачить, що зібралось сто або двісті дітей — відчуває, що вона не сама. Адже дитина хоче бути у спільноті. Вона, як і доросла людина, потребує спільноти. І саме спільнота допомагає нам побачити через призму віри, Святого Письма, як потрібно інвестувати в наших дітей. Адже як не заінвестуємо ми, то заінвестує світ, а це буде трагедія. Проводячи такі заходи, як Дні Дітей чи Дні Молоді, ми, Церква, підтримуємо традицію передання віри старшими молодшим, щоб наші діти, наші родини були сильні вірою в Бога. Тому я завжди кажу: “Збираючись разом ми «підзаряжаємо свої акумулятори» — своє серце і свою душу”. Ісус також казав про дітей, що їм належить Царство Боже. Отже, Бог дітей найбільше вислуховує. І хочеться вірити, що цей День Дітей допоможе, щоб скоріше закінчилась війна, тому що Бог напевно почує молитву про її закінчення».
Молитися про якнайшвидше закінчення війни владика Леон закликав дітей (а серед них були і ті, чиї батьки зараз на фронті), вітаючись з ними: «Просіть Господа і Матінку Божу, щоб закінчилася війна, щоб на нашій землі не проливалася кров, щоб наші воїни повернулися додому. Якщо з вірою проситимете про це Бога — війна може закінчитися вже завтра».
Допомогти маленьким учасникам свята переконатись, що для Бога дійсно немає нічого неможливого, повинна була програма, підготовлена волонтерами протягом останніх кількох тижнів. Поділені на п’ять груп, діти повинні були відвідати почергово 7 локацій, кожна з яких носила назву одного з євангельських чудес: Чудесний улов риби, Чудо на весілля в Кані, Воскресіння Лазаря, Зцілення глухонімого, Зцілення прокаженого, Розмноження хлібів і Євхаристія. На кожній з перших п’яти дітей чекала розповідь про кожне з цих чудес з зачитуванням відповідного фрагменту Євангелія. А щоб допомогти їм краще це зрозуміти і запам’ятати, їм ставили різні питання, що стосувались чуда, а також вони виконували практичні завдання. Так, наприклад, на локації «Чудесний улов риби» вони з допомогою вудок з магнітом виловлювали «рибок» з дна надувного басейну (звичайно, без води). Вода знадобилась на локації «Зцілення глухонімого»: щоб відчути, як почуває себе людина, позбавлена можливості говорити, потрібно було набрати в рот води. Після ж того, як відбулось «чудо зцілення» діти разом співали пісню «Неможливого нічого немає для Нього», яка стала гімном Дня Дітей. Ще одне завдання треба було виконати на локації «Зцілення прокаженого». Після того, як діти відповіли на питання про хвороби, які вони знають і якими самі хворіли, аніматори, пояснивши, що найбільш небезпечною хворобою є гріх, запропонували написати свої гріхи на надувній кульці і «перемогти» їх: розчавити кульку ногою. А зробити це, коли кулька вислизає з під ноги, насправді не так легко, як може здаватися, тим більше — малій дитині. Після «перемоги над гріхами», коли всі кульки були розчавлені, потрібно було ще «усунути наслідки гріхів» — прибрати те, що залишилось від розірваних кульок. На локації «Воскресіння Лазаря» діти могли сфотографуватися біля трьох стендів, що нагадували вхід до печери-гробниці, а також малювали крейдою на асфальті.
Впродовж усього свята лунало багато пісень, які виконував дитячий гурт «Ноїв ковчег», що здійснював музичний супровід. В його складі був і давній його учасник, священник парафії Святого Духа о. Фридерик Галіцкі — до гурту він приєднався, коли ще був семінаристом.
Якщо перші п’ять локацій діти проходили в групах почергово, то шосте чудо — Розмноження хлібів — «відбулось» для всіх одночасно. Після молитви бр. Олександра Могильного OFM діти спожили бутерброди, які волонтери винесли їм у корзинах, що нагадують ті, які використовувались на Близькому Сході в часи Ісуса. Приготувати бутерброди волонтерам допомогли дехто з батьків і матерів дітей.
Останнє чудо — чудо Євхаристії — в якому Ісус залишається з нами назавжди, відбулось під час Меси, яку для дітей і всіх учасників заходу відправив єпископ Леон Дубравський. Проповідь, що взагалі йому притаманно, владика провів у формі діалогу. Спочатку покликав одного хлопчика і … запропонував сісти на його місце в пресвітерії зі словами: «Може буде єпископом …». Потім запропонував підняти руки тим, хто хоче бути священником, монахом чи монахинею, єпископом, кардиналом і закінчив цю частину проповіді словами: «Хто хоче бути Папою Римським — не питаю».
Далі Його Преосвященство сказав дітям, що кожному з них Бог дав якійсь дар, тобто — здібності до чогось, і ці дари потрібно розвивати, щоб потім служити ними Богу і людям, і на закінчення розповів про ікону, на якій зображено Ісуса, що стоїть перед дверима без ручки. «Коли її автора спитали, що це означає, він відповів: «Це образ серця людини». Ручка є тільки всередині. Отже людина сама повинна відчинити двері свого серця, коли Ісус стукає. А Ісус буде стукати в двері ваших сердець, якщо ви будете молитись, робити добрі вчинки і реалізувати дані вам дари», — сказав єпископ Леон.
Захід було організовано і проведено спільно «Caritas-Spes Вінниця» і Clara Studio за духовної підтримки Братів Менших капуцинів, які служать у вінницькій парафії Матері Божої Ангельської.
«Саме завдяки духовній підтримці братів-капуцинів, а також допомозі парафіян і священників парафії Святого Духа, — каже волонтерка «Caritas-Spes Вінниця» Ольга Барало, — ми втілили в життя те, про що давно мріяли: зібрали багато-пребагато дітей і молоді, аби разом співати, танцювати, розважатися і молитися, прославляючи Бога».
фінансово.
Щиро дякуємо!
