Чотирисерійний документально-публіцистичний серіал «Синдром пам’яті» про драматичні події на Волині 1943 року, який наприкінці вересня продемонстрували на державному телеканалі, завдає образи релігійним почуттям великої частини громадян України. Про це у статті «Синдром пам’яті» чи склероз на держзамовлення» пише «Телекритика».
Серіал «Синдром пам’яті», який є спільним проектом газети «2000» та київської студії «Kinoart.EL продакшн» вийшов 27 вересня в ефірі Першого національного, на замовлення якого його й було створено. Вступне слово до фільму записала заступник Глави Адміністрації Президента України Ганна Герман.
Усю другу частину фільму присвячено релігійному аспектові українсько-польських протистоянь загалом і «волинської різанини» зокрема, зазначає видання. «Розріз проблеми нібито влучний. Якби не така деталь. Більшість хронометражу «релігійної» серії автори віддають історії виникнення та понад 400-літнього існування Греко-Католицької Церкви в Україні. Навіть більше. Вони взялися спрогнозувати цій Церкві майбутнє», − пише «Телекритика».
Аналізуючи численні маніпуляційні технології, застосовані у роботі над фільмом, видання визнає: «Парадокс, але документалісти з «2000» примудряються зобразити уніатів водночас як поплічниками поляків у переслідуваннях українців, так і натхненниками терору супроти них самих».
Примітно, що основним експертом з питань УГКЦ у фільмі виступив чинний міністр освіти Дмитро Табачник. Крім інших закидів, висловлених у фільмі міністром на адресу Церкви, він звинуватив греко-католиків у зародженні тероризму в Україні:
«Треба розуміти, що в тих жахливих умовах 40-х років духовні пастирі, греко-католики, не змогли опанувати пристрасті, які оволоділи їх паствою. Вони не стали тим авторитетом духовним, який би зупинив український і польський народи від взаємної братовбивчої війни. Більше того, я думаю, що ще в кінці ХІХ – на початку ХХ століття частина такої радикальної націоналістичної ідеї, яку несли греко-католицькі священики, вона привела до появи на території України терористичних актів».
Таку його пряму мову із фільму приводить видання і зауважує, що цю думку Дмитра Табачника автори фільму залишили безальтернативною, а також підтвердили її таким маніпулятивним аргументом, що один із перших політичних терористів був сином греко-католицького священика.
Окремо автори фільму зупинилися на історії з ліквідацією УГКЦ в 1946 році. Вони визнали, що знищення Церкви було здійснено радянською спецслужбою і підтвердили, що священиків репресовували «одних знищували, інших розтоптували морально». Однак, такі дії влади супроти УГКЦ автори фільму пояснюють так: «З загальнолюдської точки зору таке важко виправдати, але з точки зору історії Греко-Католицька Церква сама прирекла себе на тортури. Через 350 років їй відгукнулися Берестейські угоди», − сповіщає авторський текст.
«Що ж, НКВД як вершитель історичної справедливості. Оригінальне трактування, − зазначає «Телекритика» і продовжує аналізувати фільм. − Але й цього творцям серіалу видалося замало. 1989 року з греко-католиків зняли заборону, розповідають вони. І пояснюють таке рішення Горбачова чомусь як «перший крок до примирення між українським і польським народами». Та далі, устами польського історика, автори пророкують, що залишилося цій уніатській церкві ще недовго: «Як показує історія, всі унії приводять до біди. Ну і тому стоїть Православна Церква на тому, щоб більше такого не повторилося і щоб греко-католики стали вірними або Православної, або Римо-Католицької Церкви. Тоді не буде суперечок і може дійти до єдності», − вказує шлях до українсько-польського порозуміння директор Інституту історії з Вроцлава Ростислав Желебник. Схоже, такий вихід із ситуації авторів «Синдрому пам’яті» влаштовує, бо цим коментарем вони підсумовують усю релігійну частину фільму», − пише видання «Телекритика».
«Очевидно, такою особливою увагою до уніатів Перший національний вирішив збалансувати присутність в ефірі очільника РПЦ, до останнього візиту якого держканал аж окремий сайт запустив. Але чому саме в такому фільмі вирішили наверстати з висвітленням діяльності однієї з конфесій? Справді, у стосунках українців і поляків «унія» багато що змінила. Але до чого тут Волинь 43-го?
Як зазначено у статті, наслідком демонстрації такого фільму можуть бути судові позови на державу від греко-католиків: «Вони також зі своїх податків утримують УТ і його телепродукцію».
За матеріалами: Департамент інформації УГКЦ
фінансово.
Щиро дякуємо!
