Зібрання юних, активних, небайдужих, творчих, патріотичних гостей із різних парафій Київсько-Житомирської дієцезії тривало три дні й було насичене і за програмою, і за вкладеними сенсами, — і, сподіваємося, за плодами для країни та для Церкви.
Милосердя — головне слово і ключове поняття, якому був присвячений ХХІХ День молоді, повідомляє сайт Київсько-Житомирської дієцезії.
Милосердя як втілення християнської любові.
Милосердя як дії, що втілюють нашу внутрішню потребу служити ближнім.
Милосердя як спосіб мислення і життя.
«Милосердя» було темою конференції, яку проголосила юним учасникам сестра Франциска Туманевич. Йому був присвячений подальший квест із кількома локаціями, на яких інформація поєднувалася з практичними завданнями. Ці завдання для молодих людей приготувала команда з Національного офісу «Карітас-Спес Україна».
Кожний квест був дуже символічним. Організатори постаралися наблизити молоді різноманіття всього того, що можна робити з милосердя. А по обіді у програмі було навчання — створення справжнього проєкту, який можна організувати у своєму місті. І як наслідок цієї командної праці, представники трьох міст виграли грант на 15 000 для втілення своїх ідей милосердя та покращення життя.
Про милосердя з молоддю розмовляв і єпископ-ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький.
Уже стала традицією вечірня неформальна зустріч єпископа з молоддю, де ординарій Віталій відповідає на всі запитання.
Ми всі напам’ять процитуємо обов’язки милосердної людини: голодного нагодувати, спраглого напоїти, голого одягнути, недужого відвідати, померлого поховати. Та під час жорстокої війни масштаб цих обов’язків помножився стократно.
Сподіваємося, що дні, проведені у Зарічанах, допомогли кожному з присутніх щось зрозуміти, щось усвідомити, на деякі складні запитання віднайти відповіді.
Саме нашій молоді належить відбудовувати Україну після перемоги — бо вона, молодь, є майбутнім і нашої країни, і нашої Церкви. Нехай молоді люди роблять це на засадах любові. Милосердної та дієвої любові.
Дуже символічним стало отримання з рук єпископа хрестика з Віфлеєма як символу послання, символу вибраності та нагадуванням про ці дні молоді, які відбулися в дуже непростий, але благословенний Богом час.