Ми знаємо, що гріхи нечистоти — це розпуста, порнографія, мастурбація, сексуальні збочення тощо. Натомість гріх нечистоти може проявлятися у речах, про які ми навіть не думаємо.
Про те, яких форм може набувати гріх нечистоти, розповідає брат Олександр Могильний OFM Cap.
Чи гріх відчувати збудження, коли знаходишся поруч із коханою людиною?
Тут варто говорити про конкретний контекст. Сексуальне збудження — це певний градус емоцій людини. Воно говорить насамперед про дар життя: хочу жити, хочу любити, хочу робити добро, хочу служити. Усе це пов’язано з життям.
Коли хлопець і дівчина закохані — вони природно відчуватимуть збудження, навіть незалежно від дотиків чи поцілунків, бо вони перебувають поруч із коханою людиною. Це природно. Яка моральна оцінка цього? З одного боку, збудження може виникати внаслідок дотиків і поцілунків, які відчиняють двері до переживання дару сексуальності, — що може завершитися сексуальним актом. Навіть слова чи натяки можуть провокувати до цього! А з іншого боку, збудження може з’являтися просто від перебування разом, без дотиків. Те, що чоловік тягнеться до жінки, а жінка до чоловіка, — здорове і нормальне. Так Бог створив нас. Збудження від присутності коханої людини говорить про бажання бути ближчими, бути одним цілим. Але не можна забувати про відповідальність і піддатися емоціям.
Збудження може бути таким сильним, що молода людина може не впоратися з ним. Тому важливо говорити про стосунки, про дотики, про поцілунки, які можуть зашкодити, — щоби зменшити напруження. Бо коли люди починають вести здорові розмови про свої сексуальні переживання, то ця напруженість зменшується, але при цьому ви не втікаєте від реальності. Будь-який фахівець із психології скаже, як важливо ділитися переживаннями. Як важливо говорити про свої труднощі, свої проблеми, а також про свою радість.
Варто навчитися «читати» своє тіло, тобто давати оцінку: що зі мною відбувається. Бо збудження — це реакція тіла, яка про щось говорить. І коли є щире спілкування з коханою людиною, то вона розуміє ту «червону лінію», якої не може переступити, бо поранить. Не можна — не тому що «не можна», а тому що я пораню. А поранене кохання завжди ослаблене; це завжди — доступ злого духа до стосунків, завжди напруження; таке кохання нездорове. Тому Бог каже «ні» у той момент, коли можна завдати рани, — щоб не було болю, не було страждання.
Чи гріх, відчуваючи збудження, поринути у фантазії сексуального характеру?
Фантазія, віртуальний світ — це один із видів зловживання даром сексуальності. Немає іншої людини, з якою міг би згрішити, й починаєш грішити сам із собою, входячи у світ своїх фантазій.
Тут є кілька елементів зла. Насамперед — втеча від реальності. Людина хоче пережити сексуальну насолоду, але переживає її у віртуальному світі, бо не може цього зробити у світі реальному. З різних причин: бо немає пари; бо боїться гріха. Але гріх є і у фантазіях. Хтось може вважати, що гріх — це тільки вчинок. Натомість усе накладається на наше життя, зокрема, на сексуальну сферу. Фантазії викрадають людину з реального світу. Це може призвести до зловживання і поневолення: коли людина вже матиме можливість пережити сексуальний досвід у подружжі — вона його не зможе переживати. Бо емоції тривалий час так були скеровані в іншому напрямку, що людина отримувала оргазм — цю найвищу форму переживання приємності в дарі сексуальності — в іншому світі, в іншому вимірі. Це трагедія багатьох пар, бо подружній акт є, але він не впливає на стосунки, на діалог, на будування подружнього життя. Той, хто постійно живе у нереальному світі, ділить цей світ на частини.
Трагедія також полягає в тому, що людина вважає: гріха немає, бо це «тільки думки». Насправді тут зло — у прагненні. Бо думка веде до переживання того, що людина планує. Реальне життя — інше. Воно пов’язане з життям інших людей; завжди мають бути взяті до уваги бажання й очікування іншої людини, її благо, її травми тощо. А у віртуальному світі фантазій цього немає. Там усе досконале — не для когось, а для мене. Там так, як я хочу. Там результат буде такий, який я собі намітив. Тому це є злом. Воно стосується і шостої заповіді, і стосунків із Богом — тому що Бог завжди перебуває в реальному світі, не у віртуальному. Це зло у будуванні нормальних стосунків із будь-якою людиною. Тобто це, по суті, ланцюжок більших чи менших трагедій, які ведуть до краху людини.
Читайте також:
Як розмовляти з дітьми про секс
Як підлітків навчити християнського погляду на секс
Чи можна неодруженим закоханим цілуватися?
фінансово.
Щиро дякуємо!
