Чи можна цілуватися й обійматися дівчині та хлопцю, коли вони лише зустрічаються?
Чи забороняє Церква цілуватися? Чи всі поцілунки й обійми — добрі?Що відрізняє закоханих від просто друзів?На запитання відповідає брат Олександр Могильний OFM Cap.
Бог ніколи нічого не забороняє
Звісно, так. Але водночас важливо постійно відкривати гідність людини — свою та інших. Важливо завжди наголошувати, що Бог ніколи нікому нічого не забороняв і не забороняє. Церква — живий організм Бога, Тіло, яке постійно промовляє: Бог створив людину не для того, щоб цей світ «заморозити», тобто заборонити. Але разом із тим після драми світу — первородного гріха — Він чітко окреслив, що людині шкодить, що її вбиває. Тому багато противників учення Церкви, Бога зосереджуються саме на тому, що Церква забороняє: цього не можна, того не можна, бо це гріх, — мовляв, а як тоді жити?
Хто уважно слухає Боже Слово, хто хоче детально знати вчення Церкви, — той ніколи там не знайде «не можна». Натомість знайде, що вбиває людину, що ранить людську гідність.
Не кожний поцілунок веде до добра
Отже, повертаючись до поцілунків: чому хлопець не може поцілувати дівчину, а дівчина відповісти взаємністю? Очевидно, що можуть. Разом із тим, будь-який учинок двох закоханих щось означає, він дає якусь інформацію, дає розуміння, до чого це веде — до добра чи до зла. Бо не кожний поцілунок веде до добра. Не кожний поцілунок відображає гідність людини. Не кожний поцілунок стерегтиме красу дару кохання. Бог створив людину для щастя. Створив її так, що вона, користуючись дарами навколишнього світу та світу внутрішнього (кохання), йде до глибшого розуміння насолоди. Тому йдеться не про заспокоєння своїх потреб, а про глибше заспокоєння краси насолодою бути людиною. У повному розумінні. Ця краса буде красою, якщо не зазіхатиме на красу сексуальності іншого.
Коли поцілунок може бути гріхом
Поцілунок — це ті двері, які відчиняють різні частини сексуальної насолоди. Коли чоловік і дружина інтуїтивно готуються саме в цей день до чогось більшого, вищого, ніж просто бути разом — до сексуального акту, — то готуються до цього від самого ранку, починаючи з поцілунків. Ці поцілунки підготовляють, розігрівають їх до цієї літургії на вівтарі подружнього ложа, щоб пережити її красу, пізнати дію Бога, єднання з Богом через сексуальний акт. Поцілунок, як і дотик, дає якусь інформацію. Проте якщо забрати подружній контекст, контекст цієї «літургії», гідності людини, то вона перетвориться на товар, який можна взяти у будь-якій кількості — в роздріб. Поцілунок, який розігріває, своєю чергою веде до переживання дару насолоди, кохання, через сексуальність — до тілесного та емоційного з’єднання з іншою людиною. Проте не кожний готовий уже кохатися, і тому бере частинку — поцілунок, наміром якого є не просто увага, прояв любові, а щось глибше. Цим нехтують усією людиною. Бо якщо не йти далі за поцілунком, тобто не йти за приготуванням до сексуального акту, не служити одне одному в цьому акті, щоб обидва могли отримати насолоду, мати тілесну та емоційну красу, то це — «шматування» людини, ділення її на частини. А коли це роблять молоді люди, то це сильно ранить людську гідність. Бог створив людину так, що вона має ерогенні зон, і різні види дотиків, зокрема поцілунок, їх пробуджують. З’являється прагнення йти далі, і якщо залишити людину з цим на якомусь етапі, то це кривдить її. Тому і в подружньому житті є такі сексуальні гріхи, які зупиняють цей процес: розпалити й залишити напризволяще свого партнера чи партнерку. Через це приходять різні інші сексуальні гріхи, бо людина не в змозі зупинитися.
Тіло — це Божий дар, воно має служити для добра, а найбільше добро на землі — це людина. Подружній акт — це служіння іншій людині. Якщо служіння іншому немає, то я служу своєму егоїзмові. Тому поцілунок між молодими людьми, щоб отримати особисте задоволення, є гріховним і шкідливим. Насамперед через те, що це втручання у сферу не своєї гідності, бо нищиться гідність людини й раниться дар кохання, дар сексуальності. Бо людське тіло вибирає те, що «мені хочеться», — як товар. Немає ставлення до людини як до цілісної особи, як до дару Божої любові. Немає переходу від «я» до «ми»; не враховуються почуття, стан іншої людини внаслідок моїх дій. Тому і хлопець, і дівчина постійно мають пам’ятати, що вони входять у сферу інтимності іншої людини. Для когось не буде проблемою зупинитися вчасно — а інший не зупиниться. Це провокація до гріха. Йдеться про відповідальність.
Коли християнам можна починати цілуватися?
Бог ніколи нічого не забороняє, але чітко визначає (про що говорить і св. Павло у 1 Кор 6,12): не все корисно, не все служить, не все потрібно.
Тому для християнської пари той перший поцілунок, який є невід’ємною частиною сексуального акту, має відбутися під час укладання шлюбу. Бо він є частиною чогось більшого. Можна запитати фахівців, сексологів, вони чітко покажуть, як одне з другим пов’язане. Натомість брехня диявола каже: це тільки поцілунок, у цьому немає нічого поганого. Неправда. Той, хто хоче цілуватися, провокує на поцілунок, має чітко окреслений план: заволодіти іншою людиною, щоб отримати особисте задоволення.
Чи можна обійматися?
Знову ж таки, людина, людське тіло — дуже вразливе. Кожна людина має свій ступінь вразливості й відповідно переживає свою сексуальність і своє сексуальне збудження. А ерогенні не обов’язково пов’язані з інтимними частинами тіла. Усе це потрібно брати до уваги. Людина у період зростання ще не знає своєї межі, своєї інтимної зони, де вона починається. Але не йдеться про те, щоб перевіряти це.
Обійми, як і поцілунки, є різні. І так само варто себе запитати: чому я обіймаюся? Так, у різних культурах, у різних народів і поцілунки, і обійми можуть бути знаком привітання, жестами любові, поваги до людини. Поцілунок щодо дитини, щодо мами, щодо дружини чи коханої — це різні поцілунки. Так само обійми. Якщо хтось когось обійняв, то це ще не означає, що він згрішив або увійшов у зону інтимності іншої людини. В усьому потрібно бути поміркованим і реально здоровим, не дивакуватим.
Але обійми говорять про щось. Чомусь я хочу обійняти цю людину, притулити до себе? Причини, мотиви можуть бути різні, тому важливо розуміти, чого я хочу. Варто бути чесним із собою. Тіло завжди дасть по себе знати. З кимось я можу обійнятися, й ніби розряд пройшов по тілу — це вже може бути натяком, що я, моє тіло не байдуже до цієї людини. Мої емоції говорять мені про реакцію мого тіла на цю людину. А значить, мої доторки, обійми, поцілунок не будуть нейтральними, і я маю зважати на те, щоби не перейти межу. Тому важливо навчитися розуміти, читати своє тіло.
Бог такий мудрий, що через тіло вчить людину життя і світу; вчить жити в єдності, гармонії з собою і з іншими. Також і з протилежною статтю. Передусім, треба навчитися розуміти своє тіло. Якщо знатимемо мову свого тіла, то навчимося й мови інших тіл.
Що відрізняє закохану пару від друзів різної статі?
Якщо пара не обіймається, не цілується, то що її відрізняє від просто друзів різної статі? Може постати таке питання.
Варто звернути увагу на групу молодих людей — як вони, наприклад, вітаються. Там є поцілунки, є обійми. Не знаючи цих людей, кожен може сказати, що це просто група однолітків, навіть якщо це хлопці й дівчата, але між цими — є кохання, а між цими — немає. Це видно неозброєним оком. Хоча, на перший погляд, вони однаково обіймаються і цілуються.
Завжди відрізнятимуться жести, буде інша дистанція, щось особливе, що впадає у вічі: як вони тримаються за руки, як розмовляють, як діляться враженнями, особливо — як говоритимуть у присутності своїх коханих про людей протилежної статі. Насамперед дівчата дуже реагують на це, бо для жінки інша жінка певною мірою завжди суперниця. В емоційному плані. Тому розумний чоловік, хлопець, який зважає на стосунки зі своєю коханою, завжди розумітиме, що не можна в її присутності говорити про інших жінок.
Повністю розмову з братом Олександром Могильним OFM Cap дивіться тут
Читатйте також:
Як розмовляти з дітьми про секс
Як підлітків навчити християнського погляду на секс