Проповідь о. Миколи Мишовського на спомин Усіх померлих вірних (РКЦ).
«Коли настала шоста година, наступила темрява по всій землі — до дев’ятої години; померкло сонце, а завіса храму роздерлася надвоє. Скрикнувши гучним голосом, Ісус промовив: “Отче, у Твої руки передаю свій дух!” Сказавши це, Він віддав духа. Один чоловік, на ім’я Йосиф, який був радником, муж добрий і праведний, підійшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса; знявши його, він обгорнув полотном і поклав у висічену гробницю, де ще ніколи ніхто не лежав. Першого ж дня тижня дуже рано жінки прийшли до гробу, несучи пахощі, які приготували. Та вони виявили, що камінь відвалений від гробниці, а ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса. І сталося, як були вони через це розгублені, то два мужі стали біля них у блискучому одязі. Вони налякалися і посхиляли обличчя до землі, а ті сказали їм: “Чому ви шукаєте Живого між мертвими? Немає Його тут, бо воскрес!”»
Літургійні читання — тут.