Проповідь о. Миколи Мишовського на свято св. Матія, Апостола (РКЦ).
Тими днями Петро, ставши серед братів, а людей було близько ста двадцяти осіб, сказав: «Мужі-брати! Треба було, аби сповнилося Писання, яке провіщав Дух Святий устами Давида про Юду, який був провідником тих, які схопили Ісуса, бо він був зарахований до нас, і на нього випав жереб цього служіння. І у книзі Псалмів написано: “Нехай стане його житло пусткою і хай не буде нікого, хто жив би в ньому!” А також: “Служіння його нехай візьме інший!” Отже, треба, щоб один з тих мужів, які були з нами упродовж всього часу, коли Господь Ісус перебував між нами, — почавши від хрещення Йоана і до дня, коли Він був вознесений від нас, — щоб один з них був разом із нами свідком Його воскресіння». І поставили двох: Йосифа, якого називали Варсавою, котрий був прозваний Юстом, і Матія, та, помолившись, сказали: «Ти, Господи, який знаєш серця всіх, покажи, кого з цих двох Ти вибрав зайняти місце того служіння і апостольства, від якого відпав Юда, щоби піти на своє місце!» І дали їм жереби. І випав жереб на Матія, якого й зараховано до одинадцятьох апостолів.
Літургійні читання — тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
