Дослідження, проведені The Catholic Project — дослідницькою групою Католицького університету Америки у Вашингтоні, показали, що у США зростає кількість «консервативних» і «ортодоксальних» священників.
Підкреслюється, що це найширше вивчення стану американського духовенства за останні пів століття. Воно зосереджене на поляризації, динаміці поколінь та впливі кризи, пов’язаної з сексуальним використанням.
Перша частина дослідження, оприлюднена в жовтні, показала: попри відносно високий рівень особистого благополуччя та самореалізації серед священників загалом, чималий відсоток духовенства має проблеми з вигорянням, браком довіри до свого єпископа і страхом перед фальшивими звинуваченнями в неналежній поведінці.
Новий листопадовий рапорт підкреслює «кілька тем, що виросли з детальнішого аналізу кількісних даних, а також ретельного вивчення якісних даних, що зібрані з опитувань, проведених віч-на-віч зі священниками». У вивченні даних використано анкетні відповіді 3 516 священників зі 191 дієцезії та єпархії у Сполучених Штатах.
Науковці стверджують, що серед священників, висвячених останніми роками, майже немає духовних осіб, які би називали себе «ліберальними» або «прогресивними», а ті, хто визначає себе як «консервативний/ ортодоксальний», становлять понад 80% серед висвячених після 2020 року.
Новий аналіз також показує, що більшість дієцезій має вплив на те, як сильно священник довіряє своєму єпископу; причому священники з менших дієцезій довіряють своїм єпископам частіше, ніж у більших дієцезіях. Священники, які вважають, що належать до одного з єпископом ідеологічного табору — чи то з політичного, чи з теологічного погляду, — також схильні довіряти своєму єпископові більше.
«Прогресивні» священники вимирають
У рапорті стверджено разючу віддаленість між політичною і теологічною самоідентифікацією старших і молодших віком священників. Більше половини пастирів, висвячених після 2010 року, називають себе консервативними. Жоден з опитаних священників, висвячених після 2020 року, не назвав себе «дуже прогресивним»; 85% наймолодших священників визначають себе як «консервативних/ ортодоксальних» або ж «дуже консервативних» теологічно, й тільки 14% вважають, що вони «десь посередині».
Дослідження показує, що майже 70% священників, висвячених у середині або під кінець 1960‑х років, визначають себе як «певною мірою» або «дуже» прогресивних. Воно свідчить, що священники значною мірою стали сприймати себе як «більш прогресивних» після ІІ Ватиканського Собору, а «більш консервативними» — після 2002 року, коли у США вибухнув повномасштабний скандал, пов’язаний з використанням неповнолітніх.
Усталення Catholic Project згідні з попередніми опитуваннями та думками, які надавали агенції CNA духовні особи, відповідальні за формацію семінаристів.
Отець Картер Гріффін, ректор семінарії св. Йоана Павла ІІ у Вашингтоні, сказав, що більшість юнаків, які вступають до цієї семінарії, хочуть проголошувати Євангеліє і служити вбогим у повній вірності Церкві:
«Вони насправді люблять Господа Бога і Церкву. Вірять у Нього і в те, що Він цю Церкву заснував. Вона не бажають вірити у щось інше, ніж у те, в що вірить Церква… на мою думку, багато хто з них бачив вплив секуляризму, матеріалізму на своїх ровесників, людей, які загрузли у гріхах, — і хочуть щось змінити в цьому світі. Хочуть бути людьми, які допомагають заново внести світло, радість і надію у світ, який, здається, їх втратив».
Довіра і поляризація
Переходячи до теми довіри, рапорт від жовтня 2022 року стверджує, що в середньому 49% дієцезіяльних священників виражають довіру до своїх єпископів. Рівень довіри сильно відрізнявся по різних дієцезіях, а дані показують, що суттєвим чинником була криза сексуальних зловживань, зокрема — неналежне сприйняття єпископами окремих випадків.
У новому дослідженні науковці вказують, що більшість дієцезій має поміркований вплив на довіру священників до своїх єпископів; натомість рівень довіри єпископу серед дієцезій США коливається від 100% до заледве 9%. Дослідники стверджують, що однією з причин такої розбіжності може бути факт, що священникам у дуже великих дієцезіях складно особисто пізнати своїх єпископів так само добре, як священникам малих дієцезій.
Окрім того, зауваження священника, що його єпископ поділяє (або ні) його теологічні й політичні погляди, виявилося чинником, який вказує на рівень довіри до єпископа. Якщо, наприклад, священник описує себе, з одного боку, як теологічно консервативного і вірить, що його єпископ теж такий, то він заявляє про високий ступінь довіри до місцевого ієрарха. З другого боку, якщо священник зазначає, що не погоджується зі своїм єпископом у теологічних питаннях або політичних поглядах, то він має і низький рівень довіри до ієрарха.
Священники-жертви зловживань реагують першими
Дослідники попросили священників відповісти на пункт «я особисто зазнав сексуальних домагань, або сексуальних зловживань, або зазнав неналежної сексуальної поведінки під час своєї формації або в семінарії». 85% опитаних відповіли «ні», 9% — «так», а 6% ствердили, що вони не мають певності й воліли б не відповідати.
69% священників ствердили, що почуваються добре підготовленими до служіння жертвам зловживань, а 54% визнали, що вже роблять це. 71% священників підтвердили, що особисто знайомі щонайменше з однією жертвою сексуального використання з боку духовенства, а 11% знають п’ятьох і більше таких людей.
Перебування у священстві
Заледве 4% опитаних відповіли ствердно на пункт «я думаю про те, щоб полишити священство». На думку дослідників, деякі з чинників, пов’язані з більшою імовірністю рішення про відхід включають брак довіри до керівництва, молодший вік та гаданий або фактичний брак підтримки.
Отець Гріффін зазначив, що сучасна культура не сприяє вірності прийнятим зобов’язанням: «Це атмосфера, яка може бути воістину токсичною для вірних подружжів, стійких священників».
Підсумовуючи, автори дослідження зазначають, що згадані зміни у сприйнятті себе можуть бути джерелом зіткнень і напруженостей, зокрема між молодими і старшими священниками. Автори висловлюють сподівання, що зібрані дані можуть допомогти католикам загалом розуміти своїх душпастирів, а зокрема — єпископів і священників, від яких так багато залежить.
фінансово.
Щиро дякуємо!
