Літургійні читання на 11 червня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Свв. апп. Вартоломея й Варнави

Апостол
Ді 17, 19-28

19 Взявши, вони повели його в Ареопаг, кажучи: Не можемо зрозу­міти, що це за нова наука, яку ти проповідуєш, 20 бо вкладаєш щось чуже до на­ших вух. Отже, хочемо знати, що б це могло бути! 21 Всі мешканці Афін та захожі чужинці нічим іншим не займалися, а лише говорили або слухали щось нове.
22 Тож Павло, ставши серед Аре­о­пага, сказав: Мужі-афінці, з усьо­го бачу, що ви дуже побожні, 23 бо проходячи й оглядаючи ваші святині, я знайшов також жер­товника, на якому написано: Неві­домому Богові! Отже, я вам і про­повідую Того, кого, не знаючи, ви по­божно шануєте. 24 Бог, який створив світ і все, що в ньому, будучи Господом неба і землі, не живе в рукотворних храмах.25 Він не приймає служіння люд­ських рук, — тому що не потребує нічого, оскільки сам дає всім життя, ди­хан­­ня й усе. 26 Створив Він з одного весь люд­ський рід, щоби жив по всій поверхні землі, визначивши заздалегідь ок­рес­­лені пори та межі їхнього про­живання, 27 щоб шукали Бога: може, від­чу­ють Його і знайдуть, бо ж недалеко Він від кожного з нас. 28 У Ньому ми живемо, рухає­­мося та існуємо, як деякі з ваших по­етів казали: Адже і ми з Його роду!

Євангеліє
Йо 12, 19-36

19 А фарисеї гомоніли між собою: Дивіться, нічого не вдієте: ось увесь світ пішов за Ним!
20 Деякі з тих, хто прийшов по­кло­нитися у свято, були греками. 21 Вони підійшли до Филипа, який був з Витсаїди Галілейської, і про­си­ли його, кажучи: Пане, ми хо­чемо бачити Ісуса! 22 Филип іде і каже про це Андрієві, а [далі] Андрій з Филипом ідуть та й по­відомляють Ісуса. 23 А Ісус сказав їм у відповідь: При­йшов час прославитися Синові Людському. 24 Знову й знову запевняю вас: як­що зерно пшениці, впавши на зем­лю, не вмре, воно залишиться од­не. Як­що ж умре, — принесе великий урожай. 25 Хто любить душу свою, той по­гу­бить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її для віч­ного життя. 26 Якщо хто Мені служить, нехай іде за Мною, і де Я, там буде і Мій слу­га. Якщо хто Мені служить, того пошанує [Мій] Отець. 27 Нині душа Моя стривожена. І що Я скажу? Отче, спаси Мене від цієї години! Але ж задля цього Я і прийшов — на цю годину. 28 Отче, прослав своє Ім’я! По­чув­ся тоді голос із неба: І прославив Я, і знову прославлю!
29 А люди, які стояли й чули це, говорили: То був грім. Інші казали: То ангел до Нього заговорив. 30 У відповідь Ісус сказав: Не для Мене був цей голос, а для вас. 31 Нині настав суд цьому світові; нині князь цього світу буде ви­гна­ний геть. 32 Якщо Я буду піднятий від зем­лі, то притягну всіх до себе! 33 Він говорив це, зазначаючи, якою смертю мав померти. 34 А з юрби Йому відповіли: Ми чу­ли із Закону, що Христос перебуває вічно, а Ти кажеш, що Син Люд­сь­кий має бути піднятий. Хто Цей Син Людський? 35 Тоді Ісус сказав їм: Ще деякий час Світло є між вами. Ходіть, доки маєте Світло, щоб вас не огорнула темрява, а хто ходить у темряві, не знає, куди йде. 36 Доки маєте Світло, вірте у Світ­ло, щоб ви стали синами Світ­ла! Ска­завши це, Ісус скрився і ві­ді­йшов від них.

Апостолів:

Апостол
Ді 11, 19-26. 29-30

19 Ті, хто був розсіяний через ути­ски, які виникли в зв’язку зі Сте­паном, пішли до Фінікії, Кіпру й Анті­­о­хії, не проголошуючи слова ні­ко­му, крім юдеїв. 20 Між ними були деякі люди з Кіпру та Киринеї, які, прийшовши до Антіохії, говорили і до греків, проповідуючи Євангеліє Господа Ісуса. 21 І Господня рука була з ними; тож велика кількість тих, які по­ві­рили, навернулися до Господа. 22 Вістка про них донеслася до Єру­салимської Церкви. І вони по­сла­ли Варнаву, щоби пішов до Антіо­хії. 23 Він, прийшовши і побачивши Божу благодать, зрадів і заохочував усіх рішучістю серця триматися Господа, 24 оскільки він був доброю лю­ди­ною і сповнений Духа Святого та віри. І багато людей приєдналося до Господа. 25 Він пішов у Тарс, щоб відшу­ка­­ти Савла. 26 А знайшовши, привів до Ан­тіохії. Сталося, що вони цілий рік зби­ралися в Церкві, навчаючи вели­ку громаду. Вперше в Антіохії учнів почали називати християнами.
29 Тоді постановили учні, кож­ний з них, по спроможності на­ді­слати допомогу братам, які жили в Юдеї. 30 Це й зробили, відправивши до старших через руки Варнави і Сав­ла.

Євангеліє
Лк 10, 16-21

16 Хто слухає вас, — той Мене слу­­хає, а хто гордує вами, Мною гордує; хто ж гордує Мною, гордує Тим, хто послав Мене».
17 Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: «Господи, навіть біси коряться нам через Твоє Ім’я!» 18 А Він сказав їм: «Бачив Я сатану, який, наче блискавка, з неба впав. 19 Ось дав Я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, — і ніщо вам не пошкодить. 20 Однак не радійте з того, що вам підкоряються духи, але радій­те, що імена ваші записані на небе­сах».
21 Тієї години Ісус звеселився Свя­тим Духом і сказав: «Про­слав­ляю Те­бе, Отче, Господи неба й землі, бо при­ховав Ти це від премудрих та ро­зум­них і відкрив це немов­лятам. Так, Отче, бо так було Тобі до впо­до­­би.