Літургійні читання на 1 вересня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Неділя 10-та по Зісланні Святого Духа.
Начало Індикта, тобто Нового року.
Пам’ять прп. Симеона Стовпника і матері його.
Собор Пресвятої Богородиці, що в Міясинах

Новоліття:

Апостол
1 Тим 2, 1-7

1 Отже, насамперед прошу, щоби звершувати молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей, 2 за царів і за всіх, хто при владі, щоб нам жити тихим і спокійним життям — в усякій побожності та чистоті. 3 [Бо] це добре і до вподоби на­шому Спасителеві, Богові, 4 який бажає, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання істини. 5 Адже один є Бог і один Посередник між Богом та людьми —Людина Ісус Христос, 6 який дав себе як викуп за всіх, — свідчення свого часу; 7 для цього я був поставлений про­­повідником і апостолом, — істи­ну кажу [в Христі], не ввожу в ома­ну, — учителем язичників у вірі та істині.

Євангеліє
Лк 4, 16-22

16 І прибув Він у Назарет, де був вихований, увійшов за своєю звич­кою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. 17 Дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано:
18 «Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав проповідувати полоненим виз­­волення, сліпим — прозріння, і пригноблених відпустити на волю; 19 звіщати рік Господній сприятливий!»
20 Згорнувши книгу, Він віддав її слузі та й сів, а очі всіх у синагозі пиль­но стежили за Ним. 21 І Він почав говорити до них: «Сьогодні сповни­ло­ся це Писання у вухах ваших». 22 Усі були свідками Йому, диву­ючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: «Чи не син це Йосифа?»

Ряд.:

Апостол
1 Кор 4, 9-16

9 Але я вважаю, що Бог поста­вив нас, апостолів, останніми, наче при­речених на смерть, адже ми стали ви­довищем для світу, для ангелів і для людей. 10 Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті. 11 Навіть тепер ми голодні та спраг­лі, голі й биті; ми тиняємося, 12 трудимося, працюючи влас­ними руками. Коли нас обража­ють, ми благословляємо, коли пере­слі­ду­ють — терпимо, 13 коли лають — молимося; ми ста­ли, наче сміття для світу, як по­кидьки для всіх аж досі.
14 Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю як своїх любих дітей. 15 Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі. 16 Тож благаю я вас: наслідуйте ме­­не, [як і я — Христа].

Євангеліє
Мт 17, 14-23

14 Коли вони прийшли до людей, то до Нього підійшов один чоловік і, впав­ши Йому до ніг, 15 каже: «Господи, помилуй мого си­­на, бо він — сновида і тяжко страж­дає: часто кидається у вогонь і час­то у воду. 16 Я привів його до Твоїх учнів, та вони не могли його оздоровити». 17 А Ісус сказав у відповідь: «О роде невірний і розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? При­ведіть Мені його сюди!» 18 І погрозив йому Ісус, і біс вийшов з нього: тієї ж миті юнак одужав.
19 Тоді учні, прийшовши до Ісуса на самоті, запитали: «Чому ми не змогли його вигнати?» 20 Він сказав їм: «Через ваше ма­ловір’я. Воістину кажу вам: коли будете мати віру, як гірчичне зерно, скажете цій горі: “Перейди звідси туди!” – і вона перейде; і нічого не буде для вас неможливого». 21 [Цей же рід не виходить інак­ше — тільки молитвою і постом].
22 Коли вони зібралися в Галілеї, Ісус сказав їм: «Син Людський буде ви­даний у руки людям, 23 і вони Його вб’ють, але третьо­го дня Він воскресне». І учні дуже засмутилися.