Життя може бути насиченим — але воно не має бути насиченим настільки, щоб ми переставали молитися.
Нам потрібно завжди знаходити час для молитви, змушуючи себе вносити молитву у плани нашого повсякденного життя.
Якщо ми не зробимо молитву пріоритетом, ми будемо повільно віддалятися від Бога, з часом люблячи Його все менше й менше.
Катехизм Католицької Церкви пояснює необхідність молитви для нашого духовного життя:
«Молитва — це життєва необхідність. Доказ через протилежність не менш переконливий: якщо ми не дозволяємо Духу керувати нами, ми знову впадаємо в неволю гріха. Як же Святий Дух може бути “нашим Життям”, якщо серце наше далеко від Нього?» (ККЦ, 2744).
Це стосується навіть звичайної людської дружби. Якщо після закінчення школи ви не будете спілкуватися зі своїм другом дитинства, ваша дружба ослабне, і, зрештою, ви зовсім забудете про цього друга.
Читайте також: Лайфхаки для тих, кому бракує часу на молитву
Подібним чином, якщо ви ніколи не розмовлятимете з Богом у молитві, ви з часом забудете про Нього і, ймовірно, впадете у гріх. Ви не відчуватимете присутності Бога у своєму житті, і тому ваші дії відображатимуть цю реальність.
Катехизм цитує святого Йоана Золотоустого, пояснюючи, як тісно молитовне життя пов’язане з життям у чесноті:
«Молитва цінніша від усього; вона робить неможливе можливим, важке легким. Неможливо, аби людина, яка молиться, могла грішити».
Святий Альфонс Лігуорі висловлюється ще прямолінійніше, кажучи:
«Хто молиться, неодмінно спасається; хто не молиться, неодмінно прирікає себе на осуд».
Ось чому щоденна молитва необхідна для духовного життя кожного з нас.
Якщо ми не будемо молитися, наші шанси розпізнати Ісуса в нашому ближньому зменшуватимуться. Може статися так, що наприкінці нашого земного життя ми не впізнаємо й самого Ісуса, віддалившись від Нього через нехтування щоденною молитвою.
фінансово.
Щиро дякуємо!
