6 червня 2024 р. у Вищій духовній семінарії св. Йосифа, що у Львові-Брюховичах, відбувся XV Архідієцезіальний день міністранта та Літургійної служби. Покровителем цьогорічної зустрічі був святий архангел Михаїл, адже цей рік у Римо-Католицькій Церкві в Україні присвячений саме Князю небесного воїнства.
На зустріч приїхало близько 300 представників вівтарної служби парафій Львівської архідієцезії. Святу Месу очолив архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський, у співслужінні з єпископом-помічником Едвардом Кавою, єпископом-сеньйором Мар’яном Бучеком та священниками Львівської архідієцезії, які прибули на Конгрегацію духовенства.
Проповідь до юнаків і дівчат (адже у деяких парафіях біля вівтаря прислуговують також і дівчата) виголосили двоє нововисвячених священників — о. Петро Демій та о. Роберто Подольський. Саме у такий — поки безпрецедентний— спосіб отці промовляли до своїх слухачів, і це нікого не залишило байдужими. Адже коли вчорашні міністранти, а сьогодні вже молоді священники діляться тим, як зустріли Христа, прислуговуючи під час Святої Меси, і відповіли на Його запрошення стати по інший бік вівтаря, а отже, піти спершу до семінарії, — це справляє враження. Неопресвітери нагадали міністрантам, що вівтарна служба — це теж форма євангелізації. Крім того, вони заохотили присутніх бути уважними слухачами Божого Слова: адже тільки так можна почути, який у Бога план для життя кожного з нас.
— Сьогодні ви маєте змогу засвідчити, що ваша служба не є даремною, що вона потрібна, бо це також євангелізація. Ви свідчите, що покладаєте свою надію на Господа, тому що в цій надії наше спасіння, у цій надії радість і у ній є любов. Тож варто себе спитати: якою є моя служба? Зробити собі іспит сумління: чи слухаю я те, що Господь мені хоче сказати, також через священника? Чи ділюся я цим у своєму середовищі?
Священники під час цієї Меси молилися за мир для України та за своїх міністрантів: дякували Богу за їхнє служіння у своїх парафіях, випрошуючи у Всевишнього покликання до священства й богопосвяченого життя для когось із‑поміж своїх помічників; а також за тих своїх міністрантів, хто зараз служить у лавах ЗСУ і захищає рідну землю від ворога, щоби вони повернулися до своїх близьких неушкодженими.
Після Меси учасники зустрічі раділи життю: був футбольний турнір, можна було грати у волейбол або вправлятися в інших видах спорту чи грати в інші ігри, спілкуватися й загалом гарно проводити час.
Отець Андрій Безкорований, префект семінарії св. Йосифа, поділився своїми спостереженнями про цьогорічних учасників з’їзду:
— Ми з року в рік спостерігаємо, що хлопці хочуть брати участь у таких зустрічах, перебувати разом, хочуть нових вражень, — але також хочуть почерпнути щось, що допоможе розвинути їм свою віру. Бачимо, яка гарна співпраця між ними налагоджується, особливо між тими, що приїздять до нас уже декілька років поспіль. Вони тут мають друзів, на зустріч із якими чекають; та й загалом почуваються у нас дуже добре. Старших міністрантів ми вже навіть залучаємо до допомоги нашим семінаристам під час підготовки зустрічі й вони радо відгукуються.
На завершення архієпископ Мечислав, митрополит Львівський вручив нагороди переможцям футбольного турніру та подякував учасникам за їхнє щоденне служіння при парафіях.
фінансово.
Щиро дякуємо!
