8–9 жовтня 2025 року у Всеукраїнському санктуарії Божої Матері Святого Скапулярію тривало паломництво богопосвячених, як відлуння Всесвітнього паломництва богопосвячених осіб, що цими днями відбулось у Ватикані з нагоди Ювілею-2025.
Організаторами паломництва стали Конференція вищих настоятельок жіночих Інститутів і Товариств апостольського життя РКЦ в Україні та Конференція вищих настоятелів чоловічих Інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя, повідомляє сайт РКЦ в Україні.
Паломництво розпочалось урочистим входом через Святі Двері санктуарію та молитвою Ювілею. Її виголосив голова Конференції вищих настоятелів чоловічих орденів та згромаджень о.Бенедикт Свідерський OFM.
Конференція о.Віталія Козака OCD була на тему: «Чи має сенс богопосвячене життя?» Хранитель санктуарію підкреслив, що чернече життя має сенс настільки, наскільки воно є знаком Божої присутності.
Посилаючись на Євангеліє від Матея (9,12), о.Віталій нагадав: «Коли ми вибираємо богопосвячене життя — ми передусім вибираємо вічність. Ми показуємо світові, де є наша Батьківщина». Сенс монашого життя полягає не в «користі» чи «ефективності», а у свідченні. Також о.Віталій поділився думками про богопосвячене життя у світлі документів Церкви.
Роздумуючи над монашими обітами, кармеліт наголосив: «Якщо з монашого життя зникає любов — воно перетворюється на обмеження. Натомість у дусі любові вбогість стає простором довіри, чистота — шляхом свободи, а послух — дорогою довіри». Після конференції учасники паломництва помолилися Вечірню.
Увінчанням першого дня стала Євхаристія, яку очолив Апостольський Нунцій в Україні архієпископ Вісвальдас Кульбокас. У проповіді він наголосив на важливості єдності й здатності бути разом: «Великий дар, який ми маємо, — це Євхаристія».
Коментуючи Перше читання з книги пророка Йони, представник Папи зауважив, що кожен із нас є посланцем Божого милосердя для інших. Це не означає співпрацювати з грішниками чи потурати їм; але це означає застерігати, вказувати на правду, завжди пам’ятаючи, що найважливіше — боротися за їхнє спасіння та вічне життя.
Звертаючись до Євангелія, де Христос навчає молитви «Отче наш», нунцій пояснив: учні прагнули отримати від Ісуса формулу молитви, яка була би почута Богом. «Щоразу, коли ми промовляємо “Отче наш”, — ми маємо впевненість, що Господь нас чує. Початок молитви нагадує: Бог — наш Отець. Це наша родина, наш Батько. Тоді ми відкриваємо джерело життя і стаємо апостолами надії одне для одного», — зазначив Апостольський Нунцій.
«Що ми можемо подарувати Україні та світові у час війни?» — запитав о.Вісвальдас. І відповів: «Молитву! Сам факт, що ми хочемо бути з Богом, — це вже перемога. Людина може бути вбита фізично, але неба у неї не забере ніхто. Наше головне завдання — свідчити надію, яка вічна, бо її дарував Господь. Це стає нашою радістю, бо нам нічого не бракує: ми маємо Господа».
Цей молитовний день завершився Розарієм за Україну та адорацією Пресвятих Дарів. Другий день зустрічі розпочався Утренею, яку очолив хранитель Ордену Братів Менших Капуцинів в Україні брат Сергій Кіппа. Продовженням паломництва стали свідчення про досвід дії Бога та шлях покликання с.Оксани Гринчишин OSU, с.Регіни Ходаківської CSM та о.Юзефа Гвужджя SVD.
Під час праці в групах учасники паломництва ділилися думками про значення богопосвяченого життя в сучасному світі та своїм особистим досвідом крокування шляхом покликання.
Центром другого дня паломництва стала Свята Меса, яку очолив ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Едуард Кава OFMConv, відповідальний за Комісію у справах богопосвяченого життя при єпископаті РКЦ в Україні.
фінансово.
Щиро дякуємо!
