Коли я став священником, я швидко збагнув, що повинен молитися про дар сміливості. Сміливість — абсолютно необхідна для священства річ, бо священникам часто доводиться ухвалювати важкі й непопулярні рішення і перебувати у напружених ситуаціях.
Я тримав за руки вмираючих, а потім заспокоював їхніх близьких. Я ніколи не знав, що потрібно казати в таких ситуаціях, тож мені хотілося просто втекти. Мені доводилося говорити людям, які публічно співмешкали до шлюбу, що їм слід врегулювати свою ситуацію, перш ніж приступати до Причастя. Я проповідував про святість життя і шлюбу, що змушувало людей гнівно грюкати дверима, поки я ще говорив. Люди тиснули на мене і глумилися, намагаючись змусити зрадити власне сумління. Одного разу парафіянин сказав мені прямо у вічі, що ніхто мене не любить.
Ці способи тиску на священників — поширена річ. Гадаю, кожен священник міг би скласти подібний список.
Але я не нарікаю, бо не роблю ставку на жалість. Священники високо оцінюють свою роботу, і я не виняток. Я люблю своє покликання і ні на що його не проміняю. Попри труднощі, я став свідком надзвичайної щедрості, знайшов чудових друзів, і, що найголовніше, отримав змогу жити згідно з покликанням, яке дав мені Бог. Коли я діяв сміливо, Бог завжди дбав про мене, і парафії, де я служив, росли і процвітали.
Виклик сміливого життя
Але знати, що я маю бути сміливим, ще не означає бути або принаймні хотіти бути сміливим. Набагато легше плисти за течією, не опиратися натовпу і уникати відповідальності. Навіть коли я знаю, що мені потрібно зробити, я можу вагатися. Відсутність сміливості схожа на зраду самого себе, ніби я поступаюся власною цілісністю й особистістю, щоб уникнути збентеження чи труднощів. Ось чому сміливість така важлива — вона є прямим відображенням наших внутрішніх думок, цінностей і моральних зобов’язань.
Чеснота сміливості торкається кожної сфери нашого життя. Я припускаю, що священники перебувають ще у порівняно легкій ситуації. Зрештою, ми проводимо більшу частину часу в Церкві, тоді як миряни живуть у світі, працюють і виховують дітей. Щоб виховувати своїх дітей так, як ти вважаєш за доцільне, потрібна сміливість. Щоб наполегливо працювати на своїй роботі, бути відповідальним і ставитися до праці чесно та сумлінно, потрібна сміливість. Щоб сторонитися родинних пліток, потрібна сміливість. Сміливість потрібна і для того, щоб зберегти свою віру та переконання, коли різні медіаексперти і лідери думок довкола таврують їх як наївність чи фанатизм.
Сміливість коштує дорого, і тому вона зустрічається рідко. За сміливість часто доводиться платити дружбою, репутацією та можливостями.
Йти проти течії
Мені здається, що наша епоха особливо потребує сміливості. Оскільки соцмережі надзвичайно швидко поширюють думки, наративи негайно кристалізуються в єдину схвалену думку. Незгодних з наративами відразу звинувачують у тому, що вони відкидають науку, таврують як расистів, фанатиків чи невігласів. Саме тому так багато навіть незгодних людей просто мовчки пливуть за течією.
Я не знаю, скільки разів різні люди казали мені, що вони потайки погоджуються з вченнями Церкви, або з тим, що я сказав у проповіді. Мені б хотілося, щоб ці люди мали сміливість заявити про це публічно.
Усвідомлення спокуси поховати свої переконання заради комфорту спонукало мене замислитися, де саме мені бракує мужності. Я визнав, що зберігав спокій, щоб не виділятися. З іншого боку, я вперто стояв на своєму, замість того, щоб мати сміливість слухати, вчитися та змінюватися. Я говорив неправду, щоб уникнути конфронтації. Я не вибачався, бо це було занадто складно. Насправді, мені важко визначити, коли і як я був сміливим, тож я не претендую на те, щоб повчати когось іншого.
Я знаю тільки те, що мужність оживляє решту наших чеснот, тому нам слід постійно працювати над її розвитком.
Приклад святого Каетана
Святий Каетан, спомин якого припадає на 7 серпня, — чудовий приклад сміливості. У 42 роки він полишив роботу священника-правника у законодавчій системі Рима і «зганьбив» себе вбогим чернечим орденом. Члени родини обурювалися, що він псує їхню репутацію, і намагалися змусити його змінити думку. Друзі Каетана приєдналися до його сім’ї і обернулися проти нього. Я можу лише уявити, як йому було важко, але він тримався твердо, бо мав мужність діяти згідно з Божим планом.
Тому я віддаю перевагу світу таких «каетанів» над світом «лідерів думок». Його сміливість заразна — як і будь-яка сміливість. Подумайте, ким ви є, у що ви вірите, і як ви можете прожити своє життя м’яко і доброзичливо, але принципово й безкомпромісно.
Світ потребує людей, які живуть згідно своїх принципів, незалежно від ціни, яку доводиться платити. Іншими словами, світ потребує вас — унікальних, цінних і створених Богом для певної мети. Тож будьте мужніми, бо ніхто інший не може бути вами.
фінансово.
Щиро дякуємо!
