Греко-католицький календар
Свв. апп. Вартоломея й Варнави
Апостол
Рим 1, 18-27
18 Оскільки гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправедність людей, які правду стримують неправедністю; 19 адже те, що можна знати про Бога, відоме їм, тому що Бог їм відкрив. 20 Тож Його невидиме — Його вічна сила і Божественність — від створення світу через творіння стає зрозумілим. Так що немає їм виправдання. 21 Адже пізнавши Бога, вони не прославили Його як Бога, не подякували Йому. Але їхні думки стали нікчемними, а нерозумні їхні серця — оповиті темрявою. 22 Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними, 23 і славу нетлінного Бога вони замінили подобою тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів.
24 Тому Бог через пожадання їхніх сердець віддав їх нечистоті, щоб вони самі між собою безчестили свої тіла. 25 Вони замінили Божу істину на неправду, поклонялися і служили творінню більше, ніж Творцеві, який є благословенний навіки! Амінь.
26 Тому Бог віддав їх ганебним пристрастям: їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне; 27 так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жінкою, розпалилися своєю пристрастю один до одного; чоловіки з чоловіками роблять ганьбу і самі в собі пожинають належну відплату за свій блуд.
Євангеліє
Мт 5, 20-26
20 Тож кажу вам, що коли ваша праведність не перевищить праведності книжників і фарисеїв, то не ввійдете до Царства Небесного.
21 Ви чули, що було сказано прадавнім: “Не вбивай, а коли хто вб’є, той підлягає суду”. 22 А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпадає під суд. Якщо хто скаже на свого брата: “Ракá” (дурний), — той підлягає верховному суду. А хто скаже: “Божевільний”, — той підпадає під вогняну геєну.
23 Отже, якщо принесеш свій дар до жертовника і там пригадаєш, що твій брат має щось проти тебе, 24 залиши там свій дар перед жертовником, піди спершу помирися зі своїм братом, а тоді вже приходь і принось свій дар.
25 Домовляйся швидко зі своїм противником, доки ти з ним на дорозі, щоби противник не видав тебе судді, а суддя — слузі, й не кинули тебе до в’язниці. 26 Воістину кажу тобі: не вийдеш звідти, доки не віддаси останнього кодранта.
Апостолів:
Апостол
Ді 11, 19-26. 29-30
19 Ті, хто був розсіяний через утиски, які виникли в зв’язку зі Степаном, пішли до Фінікії, Кіпру й Антіохії, не проголошуючи слова нікому, крім юдеїв. 20 Між ними були деякі люди з Кіпру та Киринеї, які, прийшовши до Антіохії, говорили і до греків, проповідуючи Євангеліє Господа Ісуса. 21 І Господня рука була з ними; тож велика кількість тих, які повірили, навернулися до Господа. 22 Вістка про них донеслася до Єрусалимської Церкви. І вони послали Варнаву, щоби пішов до Антіохії. 23 Він, прийшовши і побачивши Божу благодать, зрадів і заохочував усіх рішучістю серця триматися Господа, 24 оскільки він був доброю людиною і сповнений Духа Святого та віри. І багато людей приєдналося до Господа. 25 Він пішов у Тарс, щоб відшукати Савла. 26 А знайшовши, привів до Антіохії. Сталося, що вони цілий рік збиралися в Церкві, навчаючи велику громаду. Вперше в Антіохії учнів почали називати християнами.
29 Тоді постановили учні, кожний з них, по спроможності надіслати допомогу братам, які жили в Юдеї. 30 Це й зробили, відправивши до старших через руки Варнави і Савла.
Євангеліє
Лк 10, 16-21
16 Хто слухає вас, — той Мене слухає, а хто гордує вами, Мною гордує; хто ж гордує Мною, гордує Тим, хто послав Мене».
17 Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: «Господи, навіть біси коряться нам через Твоє Ім’я!» 18 А Він сказав їм: «Бачив Я сатану, який, наче блискавка, з неба впав. 19 Ось дав Я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, — і ніщо вам не пошкодить. 20 Однак не радійте з того, що вам підкоряються духи, але радійте, що імена ваші записані на небесах».
21 Тієї години Ісус звеселився Святим Духом і сказав: «Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, бо приховав Ти це від премудрих та розумних і відкрив це немовлятам. Так, Отче, бо так було Тобі до вподоби.