Проповідь о. Миколи Мишовського на 2 січня (спомин Свв. Василія Великого і Григорія з Назіанзу), (РКЦ).
«З’явився чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Йоан. Він прийшов ради свідчення, аби засвідчити про Світло, щоб усі повірили через нього. Не був він Світлом, а прийшов засвідчити про Світло. І це свідчення Йоана, коли юдеї з Єрусалима послали до нього священників і левитів, щоб вони запитали його: «Хто ти?» І він визнав, не заперечив, а визнав: «Я — не Христос». І запитали його: «То хто ж ти? Ти Ілля?» — і він відповів: «Ні!» «Ти пророк?» — і він відповів: «Ні!» Вони ж сказали йому: «То хто ж ти такий? Щоб ми дали відповідь тим, які послали нас. Що ти сам про себе скажеш?» Він відповів: «Я — голос того, хто волає в пустелі: “Рівняйте дорогу Господню!” — як сказав пророк Ісая». Були послані й від фарисеїв. Тож вони запитали його і сказали йому: «Чому ж ти хрестиш, коли ти не Христос, не Ілля і не пророк?» Йоан у відповідь їм сказав: «Я хрещу у воді, але серед вас стоїть Той, кого ви не знаєте, який іде за мною, — я Йому не гідний розв’язати ремінця на сандалях». Це сталося у Витанії, на другому боці Йордану, де Йоан хрестив».
Літургійні читання — тут.