Протягом століть багато святих радили частіше приймати Ісуса у Святому Причасті — не тільки у неділю, а й на щоденній Месі, якщо це можливо.
У цієї духовної практики є багато переваг, але слід сказати, що Святе Причастя потрібно приймати без будь-якої плями смертного гріха. Інакше Причастя лише ще більше відокремить душу від Бога, бо причащатися у такому духовному стані — це смертний гріх.
Пам’ятаючи про це, святий Франциск Сальський радить Святе Причастя як засіб вберегти душу від злих бажань.
У своєму «Вступі до побожного життя» він пише, що Бог встановив це Таїнство, щоб допомогти зберегти наші душі від зла:
«Спаситель встановив Пресвяту Тайну Євхаристії, яка справді містить Його Тіло і Його Кров, щоб ті, хто їх споживає, жили вічно. І тому той, хто приймає його часто і побожно, настільки зміцнює здоров’я і життя своєї душі, що навряд чи може отруїтися якимись злими бажаннями».
Щоб проілюструвати цю духовну істину, він проводить наступну аналогію:
«Найбільш тендітні плоди, які легко псуються, — вишні, абрикоси, полуниці — можна зберігати цілий рік, консервуючи їх у цукрі або у меді. Тож що дивного, коли наші серця, тендітні та слабкі самі собою, захищені від тління гріха, коли зберігаються у солодкості (“солодшій від меду й патоки найсолодшої” (Пс 19, 10) Нетлінного Тіла і Крові Сина Божого».
Святе Причастя може привести нас до глибшої єдності з Ісусом Христом. Якщо ми часто приймаємо Святе Причастя, але не відчуваємо жодної різниці, це може означати, що наше серце не схильне до тих благодатей, які Бог хоче нам дати.
Бог завжди стукає у двері нашого серця, але ми маємо їх відчинити.
фінансово.
Щиро дякуємо!
