«Відсутність Папи не буде цілковитою відсутністю, передусім тому, що ми будемо ще інтенсивніше зосереджуватися в молитві за нього. А також тому, що сама його відсутність буде для нас словом».
Так о. Роберто Пазоліні — капуцин, призначений у листопаді минулого року Проповідником Папського дому, коментує той факт, що Папа Франциск, госпіталізований у лікарні ім.Джемеллі, не братиме цього року безпосередньої участі в духовних вправах Римської курії, пише Vatican News.
У Великий Піст із молитовним зосередженням
Згідно з давнім звичаєм, у Першу неділю Великого Посту Святіший Отець разом із найближчими співпрацівниками розпочинає реколекції. Це період зосередження, інтенсивної молитви та роздумів над Божим Словом, коли припиняється вся інша діяльність Ватикану.
Востаннє спільні духовні вправи глав дикастеріїв Римської курії відбувались у перший тиждень березня 2020 року — якраз перед початком пандемії. Наступними роками духовні вправи мали приватний характер, а на період другого тижня Чотиридесятниці припинялася діяльність Папи.
Повернення до спільних реколекцій
Після кількарічної перерви в неділю, 9 березня 2025 р., у Ватикані знову розпочалися спільні реколекції. Їх проповідує о.Роберто Пазоліні, який змінив о.Раньєро Канталамессу по 44 роках його служіння Проповідником Папського Дому, а тема — «Надія на вічне життя». Новизною є той факт, що, крім очільників дикастеріїв, у цих духовних вправах можуть взяти участь усі працівники Держави-міста Ватикан; тому реколекційні роздуми проповідник виголошуватиме в залі Павла VI у Ватикані.
Перша медитація відбулася о 17:00 в неділі, а подальші будуть щодня о 9:00 та 17:00. Завершаться духовні вправи в п’ятницю, 14 березня, вранці. Вони проходитимуть у духовному єднанні зі Святішим Отцем, який слідкуватиме за реколекціями з лікарняної палати.
«Його страждання глибоко промовисті, — сказав о.Пазоліні в інтерв’ю ддля ватиканських медіа, — бо вони віддзеркалюють біль багатьох людей, які сьогодні є жертвами страждань або насильства».
Вечірня медитація завершуватиметься молитвою Розарію за Папу
Як повідомила пресслужба Святого Престолу, від понеділка 10 березня вечірня молитва Розарію за здоров’я Папи, що відбувалася на площі св.Петра о 21:00, здійснюватиметься в залі Павла VI у Ватикані відразу після Вечірні та медитації, приблизно о 18:00. Вірні, які захочуть долучитися до цієї молитви папських співпрацівників, зможуть зробити це завдяки трансляції через телеекрани на площі св.Петра або через ватиканські медіа. По завершенні духовних вправ, тобто від п’ятниці 14 березня, спільна молитва буде поновлена як знак віри та церковного сопричастя.
Світ ігнорує обітницю вічного життя
Під час недільної реколекційної зустрічі о.Пазоліні наголосив, що сучасний світ ігнорує обітницю вічного життя, яка базується на воскресінні Христа і яку проголошує Церква. Перед лицем цієї байдужості віруючі покликані наново відкрити цінність і красу вічного життя, відновити його справжній сенс, сказав папський проповідник, підкресливши, що це завдання є особливо актуальним у Ювілейному році.
У першій реколекційній науці францисканець коротко нагадав науку Церкви про те, що смерть це не кінець життя, а перехід до життя вічного в сопричасті з Христом, у яке вірні входять через хрещення. Реколекціоніст посилався на вчення Собору, який говорить, що спасіння не зарезервоване виключно для тих, які Христа пізнали: Другий Ватиканський Собор визнає, що ті, хто щиро шукає Бога згідно зі своїм сумлінням, можуть досягти вічного життя.
Вічність — джерело надії
Говорячи про три можливі в міри остаточної долі людини — рай, чистилище або вічне засудження, — о.Пазоліні зазначив: роздуми Церкви над вічністю життя мають на меті не викликати страх, а підтримати надію, підкреслюючи, що наша доля залежить від свободи, з якою ми вибираємо життя в любові.
Він нагадав, що справжнє очищення людини полягає не в осягненні досконалості, а в повному прийнятті себе у світлі Божої любові та в подоланні переконання, ніби треба стати «кимсь іншим», щоб заслужити спасіння.
Папський проповідник зазначив: хоча світ охопила «одержимість досконалості», та справжньою недосконалістю є брак любові. У цьому ключі він запропонував розуміти чистилище як «момент», коли людина дозволяє Господу Богу любити її і перестає Йому «щось доводити». Він також наголосив, що земне життя в любові та сопричасті з Христом вже є початком життя вічного. Бо наша остаточна доля записана не в страху, а в надії, сказав він.
фінансово.
Щиро дякуємо!
