Практично з дитинства кожен знає, що п’ятниця – особливий день. І не лише тому, що то кінець робочого тижня чи невідповідний момент для дискотеки, а й в зв’язку з кулінарними особливостями цього дня. Справа в тому, що п’ятниця – це для кожного католика день спомину Христової Муки. Церква випрацювала спеціально для цього дня особливу директиву, поклавши на своїх вірних обов’язок дотримання посту.
Здавалося б – якщо піст, то піст. Тим паче всім відомо, що це означає – треба утриматися від споживання м’яса. Протягом тижня кожен харчується, чим Бог пошле і що знайдеться в холодильнику. Зате в п’ятницю! Недарма ж п’ятниця – рибний день – починаючи від консерви у бляшанках і закінчуючи бутербродами з червоною ікрою, а до цього овочеві салати і страви з морепродуктами. Смажимо, паримо, печемо, робимо спеціальні покупки в магазині – адже п’ятниця, піст. Не раз чула від знайомих, що такого стану ситості, як після вечері в п’ятницю, годі сподіватися якогось іншого дня. Зате ж без м’яса, отже, все грає.
Може варто пригадати про те, що Церква не вимагає від нас дотримання суворих постів протягом якихось довших періодів. Не змушує утримуватися від споживання ряду продуктів протягом Адвенту чи Великого посту. Протягом року лише у Велику П’ятницю треба постити якісно (без м’яса) та кількісно (тільки один раз протягом дня наїстися досита). Та хіба то суворий припис? Далеко не класичні хліб і вода. Все більше говориться про те, що піст – це стан духа, а не шлунка, і що постити треба якось інакше, досконаліше, глибше. Згода, адже піст – це не дієта.
Можна поминути те, що протягом сторіч серед християн піст широко практикувався (і, кажуть, навіть сприяв самовдосконаленню), а дієтологи наших днів рекомендують робити собі раз на тиждень розвантажувальний день (чит. постити). Але залишається одне невигідне запитання: якщо мені складно один день на тиждень справитися з бажаннями тіла і постити, обмеживши споживання їжі, то чи зумію я постити по-сучасному, зосередившись виключно на вдосконаленні свого духа?
фінансово.
Щиро дякуємо!
