Римо-католицький календар
Субота VIІІ звичайного тижня, рік І
Перше читання
Сир 51, 12-20
Читання з Книги Сираха
Славословитиму Тебе й хвалитиму, – і благословитиму ім’я Господнє.
Ще юнаком, заки в мандри я пустився, шукав я щиро мудрости у своїй молитві. Перед святинею благав про неї – і до кінця її буду шукати.
У розквіті своїм, мов достигаюче гроно, серце моє втішалося з неї, нога моя ступала дорогою прямою, і змалку вже слідом за нею ходив я. Лиш вухом нахиливсь я – і вже її одержав, і знайшов собі освіту велику.
Їй завдяки поступив я багато, – тож прославлю того, що дав мені мудрість. Рішив я ділом її вживати, шукав добра я ревно – і не осоромився!
За неї змагалась моя душа, у виконанні закону був я старанний; руки свої простягав я угору, і над неуцтвом сльози проливав я.
Душу свою спрямував я до неї, і в чистоті знайшов я її: з нею придбав я знання від початку, – тим то й полишений я не буду.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 19(18), 8-9. 10-11. (П.: пор. 9а)
Радують серце заповіді Божі
Закон Господній – досконалий: він відживлює душу. *
Засвідчення Господнє – вірне: воно навчає простих.
Господні заповіді – праві: вони радують серце. *
Веління Господнє – ясне: воно просвічує очі.
Страх Господній – чистий: він вічно перебуває. *
Суди Господні – правда: всі вони – справедливі;
дорожчі від золота найщирішого *
і солодші від меду й патоки найсолодшої.
Спів перед Євангелієм
Євр 4, 12
Алілуя, алілуя, алілуя
Слово Боже – живе і діяльне,
розрізняє чуття та думки серця.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 11, 27-33
+ Слова Євангелія від святого Марка
Ісус разом зі своїми учнями прийшли знов у Єрусалим. І коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященики й книжники та старші й кажуть до Нього: «Якою владою чиниш таке? Хто дав Тобі владу це робити?»
Ісус же відказав їм: «Спитаю Я вас одну річ; дайте Мені відповідь, то і Я скажу вам, якою владою Я це чиню. Йоанове хрищення було з неба чи від людей? Відповідьте Мені».
Вони почали міркувати між собою й говорити: «Якщо відповімо: “З неба”, – то скаже: “Чому ж ви не повірили йому?” а скажемо: “Від людей”, – лячно народу, – всі бо вважали Йоана, що він пророк». І відповіли Ісусові: «Не знаємо».
Ісус же відказав їм: «То й Я вам не скажу, якою владою Я це роблю».
Слово Господнє