Сьогодні, 18 березня, до Львова розпочали прибувати члени Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, який обере нового Главу УГКЦ.
У роботі Синоду, що його очолить Адміністратор УГКЦ владика Ігор (Возьняк), за попередніми даними візьмуть участь 45 єпископів УГКЦ з України та з-за кордону (Західної Європи, США, Канади, Бразилії, Аргентини та Австралії). П’ять членів Синоду з поважних причин не зможуть взяти участь у його засіданнях.
Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви для обрання Верховного Архиєпископа розпочнеться 21 березня у Реколекційному центрі імені Патріарха Йосифа Сліпого у Львові – Брюховичах. Відповідний Декрет з цього приводу 11 лютого у Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового, підписав Архиєпископ Ігор (Возьняк).
«До участі у Синоді скликаються всі єпископи Української Греко-Католицької Церкви, члени Синоду Єпископів УГКЦ, особливо ті, які силою права мають особливий обов’язок брати у ньому участь», – наголошує Преосвященний Владика Ігор.
За словами Адміністратора Церкви, Виборчий Синод УГКЦ скликаний на підставі норми канону 128, пункту 3 Кодексу канонів Східних Церков. Члени Синоду Єпископів УГКЦ будуть залишатися у місці проведення Синоду до підтвердження вибору Святішим Отцем та офіційного проголошення нового Предстоятеля УГКЦ.
Усі члени Синоду Єпископів мають активний голос у виборах. Кожен єпископ має право на один голос. Голосування через заступника або листом заборонене. Тільки члени Синоду, секретар і лічильна комісія можуть перебувати в кімнаті для виборів.
Головуючим на Синоді є Адміністратор Церкви. Для допомоги у виборах серед числа членів Синоду будуть призначені два єпископи для лічильної комісії і секретар. Присутні мають відповідальний обов’язок зберігати таємницю стосовно усіх питань, що стосуються виборів, упродовж і після Синоду.
Зазвичай потрібно отримати дві третини голосів, щоб бути обраним. Партикулярне право УГКЦ після дванадцятьох безрезультатних голосувань зменшує цю вимогу до абсолютної більшості. Коли вимога зменшується до абсолютної більшості, число кандидатів повинне бути зменшене до двох з найбільшою кількістю голосів.
Обраний буде мати два дні, щоб прийняти чи відхилити вибір. Відхилення вибору призведе до абсолютної втрати цих прав, однак особа може бути переобрана.
Обраний єпископ надішле власноручного листа до Римського Архиєрея для затвердження виборів. Після отримання затвердження він складає визнання віри й обітницю ревно виконувати свій уряд перед Синодом Єпископів, а після проголошення його обрання буде проведено інтронізацію нового Глави УГКЦ згідно з приписами літургічних книг, після чого він отримає повні права на свій уряд.
Нагадаємо , що 10 лютого на прес-конференції у Києві Блаженніший Любомир повідомив про те, що того дня Папа Бенедикт XVI прийняв його зречення з уряду Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви. Відповідне прохання до Святішого Отця Глава УГКЦ подав, коли йому виповнилося 75 років.
«Сьогодні, коли я вже не маю достатньо сил, хочу передати уряд своєму наступникові, який ефективно продовжуватиме цю працю. Бо це не моя праця і я не є ключем. Ключем є Церква, а мета нашої праці – служіння Церкві, і ми стараємося це виконувати доти, доки можемо це робити ефективно», – пояснює своє рішення Блаженніший Любомир.
За матеріалами:Департамент інформації УГКЦ
фінансово.
Щиро дякуємо!
