Свою божественність Ісус довів на хресті

Роздуми над Божим Словом на вівторок V тижня Великого посту

Того часу Ісус сказав фарисеям: «Я йду, і ви будете шукати Мене, і у вашому гріху помрете! Куди Я іду, туди ви не можете піти».
Тож юдеї говорили: «Чи не вб’є Він сам себе, бо каже: “Куди Я іду, туди ви не можете піти”?»
А Він говорив їм: «Ви — від низів, Я — з висот; ви від цього світу, Я не від цього світу. Тому Я сказав вам, що помрете у ваших гріхах. Бо коли не повірите, що Я є, то помрете у ваших гріхах».
А вони запитали Його: «Хто Ти?»
Сказав їм Ісус: «Що мені з вами говорити про це! Багато Я маю про вас говорити і судити, але Той, хто послав Мене, є правдивий, і Я все, що від Нього почув, те й кажу світові».
Вони ж не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця.
Тому Ісус їм сказав: «Коли піднесете Сина Людського, тоді пізнаєте, що Я є, і що від себе нічого не роблю, а тільки як навчив Мене Отець, — те й говорю. Той, хто послав Мене, є зі Мною; Він не залишив Мене самого, бо Я завжди роблю те, що Йому до вподоби!»
Коли Він це говорив, багато хто повірив у Нього.

Ісус вимовляє ім’я Боже — «Я є», яке Бог об’явив Мойсеєві. Ім’я Боже є святим. Євреї настільки шанували його, що вимовляти його було заборонено [1]. Для єврея таке вимовляння імені Божого здавалось святотатством. Але Ісус, відверто говорячи про те, що Він — Бог, вказує на хресні страждання, на час Його вивищення, як на доказ, що Його слова правдиві, що Він — дійсно Господь. 

Смерть Ісуса Христа на хресті — це виконання волі Отця, виконання плану спасіння людини від гріха. Проте поки Ісус не складе жертву на хресті, євреї не зрозуміють, що Він — Божий Син. Смерть Ісуса на хресті, як це не парадоксально, була також Божим об’явленням: «Сотник і ті, які з ним стерегли Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякалися й говорили: “Справді, Він був Божий Син!”» (Мт 27, 54). Хрест з ганебного знаряддя смерті перетворився на знак перемоги. Христос своїм послухом переміг на хресті непослух Адама і Єви, Христос переміг нашу ненависть Своєю любов’ю, переміг наш гріх і своїм Воскресінням позбавив сили смерть. Хрест є доказом, що Христос — Божий Син, Який помер для нашого спасіння.

_________________________________________________________

[1] Коли єврей, читаючи Святе Писання, зустрічався з цим іменем, яке в єврейській мові занотовувалось чотирма літерами (т. зв. тетраграматон), мав замість цього слова вимовити інше слово, наприклад Адонаі (Владика, Всевишній). В єврейському письмі спочатку голосні не записувались, лише пізніше вводиться запис голосних крапками, які писалися над або під приголосною. Відтак, коли з’явився запис голосних, євреї, що переписували Святе Писання навмисно вписували голосні, що відповідають голосним слова Адонай, щоб той, хто буде читати не забув, що це слово читати не можна, а навіть, якщо і забуде, то прочитавши не промовив священного імені. Здається, що про це не знали Свідки Єгови, які це ім’я так і прочитали, як записали його обачливі євреї.