Роздуми над Словом Божим на урочистість свв. апостолів Петра і Павла
«Щасливий ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров це тобі відкрили, а Отець мій небесний» (Мт 16, 17).
Христос питає своїх учнів, що люди про Нього думають. В Св. Писанні не записано нічого, що було б не потрібне для нашої віри, а отже це питання важливе для нас, для нашої віри. Блаженний Йоан Павло ІІ написав в своїй першій енцикліці Redemtor hominis, що людину не можливо зрозуміти без Христа. Людина не може зрозуміти свого властивого призначення в цьому світі без зрозуміння Христа. Людина не може знайти сенс свого життя, не знаючі Христа. Шукаючи сенс свого життя, людина, не залежно від того чи вона віруюча, чи ні, несвідомо шукає Ісуса Христа.
Читаючи Євангеліє далі, розуміємо, що Симон-Петро не міг сам від себе сказати про Ісуса, що Він Христос, Бога живого Син — це Йому було дано від Бога. Подібно і кожна людина пізнає Ісуса Христа, як Сина Божого, лише завдяки Божій благодаті. Нам важливо розуміти, що лише в Христі ми можемо справді зустріти Бога (пор. Йн 1, 18; Йн 14, 9), а Христа ми можемо знайти лише в Церкві, яку Христос сам і заснував на вірі Петра.
Кожного дня життя нам ставить питання: християнине, хто для тебе Ісус Христос? Чи Він просто якийсь чоловік, який колись жив в Ізрáїлі, чи Він Господь твого життя? Чи насправді Ісус Христос є в центрі твого життя, твого серця? Якщо це справді так, то ти — щаслива людина!