29 червня 2011 р. – це 60-та річниця священницького служіння Святішого Отця Бенедикта XVI. 60 років тому, 29 червня 1951 року, в урочистість святих апостолів Петра і Павла, кардинал Міхаель Фаульгабер, архієпископ Мюнхена і Фрайзінга, в катедральному соборі Фрайзінга уділив пресвітерські свячення 44-м дияконам, між якими був його майбутній наступник на архієрейській катедрі й теперішній Папа.
Йозеф Ратцінґер народився у Велику Суботу, 16 квітня 1927 року. За наполяганнями настоятеля, який бажав систематичніше залучити хлопчину до церковного життя, 1939 року переступив поріг малої семінарії. Закінчивши середню освіту, 1943 року Йозеф розпочав навчання в духовній семінарії, але по кількох місяцях був залучений до військової служби. Не погоджуючись із нацистською політикою, пробував дезертирувати з війська, але був схоплений та мало не потрапив під розстріл. У квітні 1945 року опинився в таборі військовополонених, і лише після звільнення у червні зміг продовжити вишкіл у семінарії. Філософські студії відбув у Фрайзінгу, а богословські – в Мюнхенському університеті. Після заключного іспиту з богослов’я влітку 1950 року семінарист Йозеф Ратцінґер несподівано отримав пропозицію, яка позначила його подальше життя: він переміг у конкурсі богословських праць та отримав спеціальну премію й можливість розпочати докторат.
І ось, 29 червня 1951 року прийшла очікувана хвилина свячень: 44 диякони, між якими – брати Йозеф і Ґеорґ Ратцінґери, в катедральному соборі Фрайзінга отримали з рук кардинала Фаульгабера благодать Христового священства. Кардинал Йозеф Ратцінґер в автобіографії, яка побачила світ 1997 року, так згадував про ці події: «Був чудовий літній день, що залишиться незабутнім, як найважливіша хвилина мого життя. Не можна бути забобонними, але в тій хвилині, коли старенький архієпископ поклав на мене руки, якась пташка, можливо жайворонок, вилетіла з-за головного вівтаря катедри та заспівала коротку радісну пісню; для мене це було немовби голосом згори, який сказав: усе гаразд, ти на добрій дорозі».
Святкування 60-ліття священницького служіння Бенедикта XVI є нагодою для місцевих Церков засвідчити свою вірність Наступникові святого Петра, виявити свою любов до нього. З різних кінців світу до Ватикану надходять поздоровлення, а на місцях відбуваються подячні молитви. Від ювілею Святішого Отця не стоять осторонь й українські католики. Зі словами заохочення до особливої молитви в намірах Папи до вірних звернулися Синод єпископів УГКЦ на чолі з Блаженнішим Святославом Шевчуком та голова Конференції римо-католицьких єпископів України архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський.
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
