Хто може відпускати гріхи?

Роздуми над Словом Божим на четвер ХІІІ звичайного тижня, рік ІІ 

Ісус сказав паралізованому: «Відваги, сину! Прощаються тобі гріхи!» Тут деякі з книжників заговорили між собою: «Оцей богохульствує!» (Мт 9, 2-3)

Книжники помилялись щодо особи Ісуса Христа, не вірили, що Він є Божим Сином, але вони дуже добре знали, що владу відпускати гріхи має лише Бог.

Один з богословів ХХ століття сказав, що найбільшим гріхом сучасної людини є те, що вона втратила почуття гріха. В історії Церкви було декілька криз тою чи іншою мірою пов’язаних і з нерозумінням справи гріха, як, наприклад, єресь янсенізму, в якому применшувалась роль Божої благодаті та перебільшувалась гріховність людини або навпаки ліберальне ставлення до поняття гріха і можливості відпущення гріхів в протестантизмі.

Зараз же взагалі можна зустріти багато людей, які на слово «гріх» мають одну відповідь: «Гріх — це вигадка церковників»… Сучасний світ намагається усунути поняття гріха, розмиває моральні границі. Вже не так ясно можна побачити, що є зле, а що є добре. Навіть християни, які щонеділі ходять до храму, не вважають за гріх, наприклад, співжиття до шлюбу чи читання гороскопів, відвідування ворожок і «цілителів», хабарництво чи контрабанду цигарок і горілки через кордон. І на все це знаходиться виправдання. А відтак це вже не такий і великий гріх, коли «мушу грішити».

Напевно, також погано, коли людина бачить гріх там, де його не має. Однак, дуже зле коли ми применшуємо вартість гріха або взагалі самі собі його відпускаємо, кажучи, наприклад: «А нічого, всі так роблять і що?» Треба пригадати ту істину, яку дуже добре знали книжники, що гріхи пробачити може лише Бог. Ісус Христос передав цю владу Апостолам, кажучи: «Це промовивши, дихнув на них і каже їм: «Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються» (Йн 20, 22-23). Апостоли передали цей дар Святого Духа через покладання рук своїм наступникам — єпископам. Тільки єпископи мають право передавати далі цей дар відпускати гріхи. Цей ланцюжок, яким від Ісуса Христа через апостолів і єпископів, передається влада відпускати гріхи називається апостольським спадкоємством. Якщо цей ланцюжок в якійсь Церкві перервано, то там не має і відпущення гріхів…

Якщо ж ми самі собі намагаємося відпускати гріхи, то на ділі ми робимо ще один гріх — блюзнірство: адже відпускати гріхи може лише Бог і Церква, якій Він передав свою владу відпущення гріхів.