Роздуми до Слова Божого на вівторок ХVI звичайного тижня, рік І
Цей текст здається дещо суперечливим. Перше непорозуміння виникає, коли ми читаємо, що, як виявляється у Ісуса Христа були брати. Але ж Богородиця є Дівою, тому до і після народження Ісуса Христа у неї не могло бути жодних дітей! Справа тут в труднощах перекладу, бо в єврейській мові не існувало слів для розрізнення рідних братів і двоюрідних, але було одне слово, що об’єднувало в собі як рідних, так і двоюрідних. Напевно «брати», про яких йдеться в цьому уривку Євангелія – це племінники Пресвятої Діви.
Друга проблема в тому, що читачеві здається, нібито Ісус відкидає свою Матір кажучи: «Хто моя мати і хто брати мої?» Вказавши ж рукою на своїх учнів, мовив: «Ось моя мати і брати мої! Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати.» (Мт 12, 48-50). У чому ж справа, адже знаємо, що Ісус Христос був слухняний своїй Матері і своєму опікуну св. Йосифу (див. Лк 2, 51)? Чи ж би Христос хотів усунути четверту Божу заповідь: шануй своїх батька і матір? Зовсім ні. Проте віруючі люди не повинні переоцінювати важливості родинних уз і недооцінювати уз віри. Марія є Матір’ю Ісуса Христа, бо народила Його, але ще більшу вартість має Її віра, через віру, повне довірення свого життя Богові, вона ще в більшій мірі є Матір’ю Христа. Це закон Царства небесного: на Суді Божому може статися і так, що брат іде до чистилища, а сестра відразу до неба, батько йде до пекла, а дочка до неба (Лк 12, 51-53), тому що ми будемо суджені не за те, що зробив наш брат чи кум, чи сват, а за те, що ми особисто зробили чи не зробили у вірі.
Чим більше ми бажаємо бути з’єднані з Христом, тим більше ми повинні наслідувати Пресвяту Діву Марію, що сказала архангелу Гавриїлу під час Благовіщення: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк 1,38) і виконала це під хрестом свого Сина. Отже, виконуючи Божу волю, маємо радість називатися братами і сестрами Ісуса Христа, Сина Божого!
фінансово.
Щиро дякуємо!
