Роздуми до Слова Божого на спомин св. Ігнатія Антіохійського
Відізвався до Ісуса хтось із народу: «Скажи братові моєму, щоб поділився зо мною спадщиною» (пор. Лк 12, 13).
Чимало було таких людей, що хотіли реалізувати свої плани, використовуючи авторитет Учителя з Назарету. Спроби маніпулювати Господом помічаємо навіть у деяких Його учнів, які, напр. хотіли сидіти праворуч і ліворуч Ісуса в Його Царстві (пор. Мт 20, 20н).
Слова сьогоднішнього фрагменту Євангелія заохочують нас «просканувати» наше мислення, нашу молитовну активність та вилучити спроби навернути Бога на свій «єдино слушний» бік.
Звісно, маємо молитися тим, чим дихаємо, чим б’ється наше серце – це ж основа наших молитовних зітхань. Маємо ділитись з Господом тим, що реально для нас, і в цей час найважливіше (пор. 1 П 5, 7). Але, водночас, бути відкритими на Божу відповідь, на Святого Духа, про Якого Ісус сказав, що обов’язково прийде, коли будемо витривало просити (пор. Лк 11, 13).
Тому ситуації подібні до описаній у сьогоднішньому фрагменті, варто приймати від Бога, як нагоду зробити прорив у відносинах з Ним: розірвати наші схеми побожності і з’єднатися з Ним міцніше так, як хоче цього Святий Дух.