Літургійні читання на суботу ХХХІІ звичайного тижня, рік І (РКЦ)

Римо-католицький календар

Субота ХХХІІ звичайного тижня, рік І

Перше читання
Мудр 18, 14-16; 19, 6-9

Читання з Книги Мудрості

Тоді, як мирна тиша все повила, і ніч, поспішаючи, досягла половини свого бігу, Твоє всемогутнє слово з неба, з царських престолів, як невблаганний воїн, грянуло в осередок пропащої країни, несучи гострий меч — Твій невідкладний наказ. Стало воно там, і все сповнило смертю. Воно торкалось неба і проходило землею. Бо все творіння, підлягаючи Твоїм наказам, перетворилося знов у своїй природі, щоб Твої діти збереглися цілі. І видно було хмару, що отіняла табір, і суху землю, що виринала звідти, де раніш вода стояла. Червоне море стало битим шляхом, зеленою рівниною — буруни могутні. Ним увесь народ пройшов, під захистом руки Твоєї, оглядаючи дивні чудеса. Вони паслися, наче коні, стрибали, мов ягнята, славлячи Тебе, Господи, що врятував їх.

Cлово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 105(104), 2-3. 36-37. 42-43 (П.: пор. 5а)

Згадайте чуда, що зробив Господь наш

Співайте Йому, псалми Йому співайте, *
розповідайте про всі Його діла чудесні.
Хвалитеся Його святим, *
хай радується серце тих, що Господа шукають.

Він вибив усіх їхніх первородних у країні, *
первенців повної родючої їхньої сили.
І випровадив їх із золотом та сріблом, *
і не було між племенами їхніми хисткого.

Згадав бо своє святе слово *
до Авраама, слуги свого.
Випровадив із радістю народ свій *
і з торжеством — своїх вибранців.

Спів перед Євангелієм

Пор. 2 Сол 2, 14

Алілуя, алілуя, алілуя.

Бог покликав нас проповіддю Євангелія,
щоб ми осягнули славу Господа нашого Ісуса Христа.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Лк 18, 1-8

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу Ісус розповів своїм учням притчу, що треба завжди молитися і не занепадати духом, кажучи: «В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не шанував. Була в тому місті й вдова, яка приходила до нього й говорила: “Вчини мені правосуддя супроти мого противника”. А він довгий час не хотів, та згодом сказав собі: “Хоч я і Бога не боюся, і людей не шаную, але через те, що мені докучає ця вдова, вчиню їй правосуддя, щоб, кінець кінцем, не прийшла та не побила мене”».
І промовив Господь: «Послухайте, що каже неправедний суддя. То хіба Бог не вчинить правосуддя для вибраних cвоїх, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати щодо них? Кажу вам: Він вчинить для них правосуддя негайно. Однак, як прийде Син Людський, то чи знайде Він віру на землі?»

Cлово Господнє.

Біблійні роздуми:

Слухай Бога у вечірній тиші (Слово між нами)

Притча про суддю і вдову (о. Роман Лаба OSPPE)

Чому про Бога потрібно нагадувати віруючим?(Слово між нами)