Літургійні читання на середу ХХХІІІ звичайного тижня, рік І (РКЦ)

Римо-католицький календар

Середа ХХХІІІ звичайного тижня, рік І 

Перше читання
2 Мак 7, 1. 20-31

Читання з Другої книги Макавеїв.

Тими днями були разом схоплені семеро братів з матір’ю. Цар повелів катувати їх бичами та воловими жилами, щоб заставити їх їсти заборонену свинину.
Незвичайно великого подиву, доброго спомину гідна їх же мати, яка, бачивши як семеро її синів протягом одного дня загинули, мужньо перенесла те, бо надію поклала на Господа. Вона, повна шляхетної відваги, підбадьорюючи свою жіночу ніжність чоловічим духом, умовляла кожного з них батьківською мовою, кажучи до них: «Не знаю я, як ви в моїм лоні з’явилися, не я дала вам дух та життя, не я звела докупи частини вашого тіла; але це Творець світу, який творив людину, коли вона поставала, який дав буття всім істотам, — Він віддасть назад вам у своєму милосерді дух та життя, бо ви тепер жертвуєте собою задля Його святих законів».
Антіох думав, що вона його зневажає, і боявся, щоб вона, йому на наругу, не звернула голосу наймолодшого, який ще лишився; почав отже його умовляти, і то не лише словами, але й під клятвою запевняв, що збагатить його, вчинить щасливим, якщо він відступить від батьківських законів, ба, навіть матиме його за друга й дасть йому високу посаду. Оскільки юнак ніяк не хотів на те пристати, цар прикликав матір і заходився її намовляти, щоб вона дала хлопцеві рятівну пораду. А що він довгоь умовляв, то вона й погодилась переконати сина.
Тож нахилившись над ним, почала вона глузувати з жорстокого тирана, кажучи так, батьківською мовою: «Сину, змилуйся наді мною, яка носила тебе в лоні дев’ять місяців, яка годувала тебе три роки і вигодувала, та й довела до цього віку, кормивши тебе. Молю тебе, дитино, поглянь на небо й землю, подивися на все, що в них є, і зрозумій, що все це Бог створив з нічого, і що й людський рід став існувати таким чином. Не бійся цього ката, а, гідний своїх братів, прийми смерть, щоб я могла тебе в Божому милосерді знову мати разом з братами».
Ледве вона скінчила, як юнак сказав: «Чого чекаєте? Я не послухаю царського наказу. Я скоряюся велінню закону, який був даний батькам нашим через Мойсея. А ти, винахіднику всякого зла на євреїв, не уникнеш рук Божих!»

Cлово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 17(16), 1. 5-6. 8 і 15  (П.: пор. 15а)

Сититись буду ликом Твоїм, Боже.
або: Пробудившись, Твоїм виглядом насичусь.

Господи, вислухай мою правду, *
зверни увагу на моє благання,
прислухайся до моєї молитви *
з уст нелукавих. 

Спрямуй на свої стежки мої стопи, *
щоб мої ноги не похитнулись.
Я кличу до Тебе, бо Ти мене вислухаєш, Боже. *
Прихили до мене своє вухо і почуй мій голос.

Хорони мене, як зіницю ока, *
сховай мене в крил Твоїх тіні.
А я в праведності з’явлюся перед Твоїм обличчям *
і, пробудившись, Твоїм виглядом насичусь.

Спів перед Євангелієм
Йн 15, 16

Алілуя, алілуя, алілуя.

Я вибрав вас зі світу, щоб ви йшли та плід приносили,
і щоби плід ваш залишався.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Лк 19, 11-28

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу Ісус розповів притчу, оскільки був близько до Єрусалима, і вони сподівалися, що ось-ось має об’явитися Боже Царство.
Тож Він сказав: «Один чоловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоби одержати царство і повернутися. Він покликав десятьох своїх слуг, дав їм десять мін і сказав їм: “Торгуйте, доки прийду”.
Та його співгромадяни ненавиділи його і послали посланців слідом за ним, кажучи: “Не хочемо, щоби цей зацарював над нами!”
І сталося, що, одержавши царство, він повернувся і звелів покликати до себе тих слуг, яким дав гроші, аби довідатися, що вони вторгували.
Приходить перший і каже: “Пане, міна твоя принесла додатково десять мін”.
І відказав йому: “Гаразд, добрий слуго, оскільки в малому ти був вірний, будь володарем над десятьма містами”.
Прийшов другий, кажучи: “Пане, міна твоя принесла п’ять мін”.
Сказав і цьому: “І ти будь над п’ятьма містами”.
І ще один прийшов, кажучи: “Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хустині. Адже я боявся тебе, бо ти сувора людина: береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв”.
Каже йому: “Устами твоїми суджу я тебе, лукавий слуго! Ти знав, що я сувора людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв. То чому ж не дав ти моїх грошей на стіл купцям? І я, повернувшись, узяв би своє з відсотком”.
А тим, які стояли поряд, сказав: “Заберіть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін”.
І відповіли йому: “Пане, він же має десять мін!”
“Кажу вам: Кожному, хто має, дано буде, а від того, хто не має, буде забране і те, що має. А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною!”»
Сказавши це, Він пішов попереду, піднімаючись в Єрусалим.

Cлово Господнє.

Біблійні роздуми:

Поглянь угору! (Слово між нами)

Помилка третього раба (курс «Дабар»)

Притча про десять мін (о. Роман Лаба OSPPE)

Вже сьогодні жити, як у Царстві (Слово між нами)