Перші учні

Роздуми над Словом Божим на ІІІ Неділю Звичайного періоду , рік Б

Мк 1, 14 – 20

Марко описує покликання учнів в контексті проповіді Доброї Новини. Ісус приходить до Галілеї і проповідує Благу Вість, і саме під час своєї місії проходить повз Галілейське море і кличе перших Апостолів. Моє і твоє покликання — це участь у цій Благій Вісті Ісуса, участь у Євангелії Царства.

Господь кличе по двох. При цьому євангеліст зазначає, що це були брати: Симон і Андрій, Яків та Йоан. Коли уважно читатимемо Євангеліє, то помітимо, що Господь також посилає з місією по двох. Св. Григорій Великий скаже: Хто не любить свого брата, той не здатний євангелізувати, бо Господь кличе і розсилає «по двох». До природи покликання належить спільнота. Зрештою, саме слово еккалезен — «покликав» походить з того самого кореня, що й слово екклезія — Церква.

Декілька разів задумувався: Чому саме рибалки? Може тому, що мають навики виловлювати з дна. Ісус не зробив їх«ковалями душ», тільки «ловцями душ». Використав їхнє вміння в іншій сфері. А може і тому, що вони самі мали відвагу сягати свого дна і «виловлювати» правду про себе. Петро мав відвагу сказати: Відійди від мене, Господи, бо я грішна людина (Лк 5). І цього було достатньо, щоб Господь відкрив глибини свого серця і свого милосердя…

Уявіть собі чотирьох рибалок після важкої і невдалої праці (євангеліст чомусь не згадав, що вони, коли проходив Ісус, складали рибу в коші), втомлені і спітнілі, у зношеному одязі — і жодної рибини. Чотири рибалки і Тесля з Назарету — перша євангелічна спільнота, первістки Церкви — хіба це не Добра Новина?!