Помноження хлібів

Роздуми над Словом Божим на суботу V звичайного тижня, рік ІІ

Варто зазначити, що сьогоднішній уривок описує друге помноження хлібів. Чому це так важливо? Зіставивши цей текст з розповіддю про перше помноження хлібів у шостому розділі Євангелія від Марка, помітимо — реакція учнів не змінилася: Його учні відповіли Йому: «Звідкіля в цій пустелі хтось зможе їх нагодувати хлібом?» Хм… Учні були свідками великого чуда. Ісус нагодував п’ятьма хлібами і двома рибинами понад п’ять тисяч чоловіків, ще й залишилося 12 кошів хліба — кожному Апостолу по одному. І тут, маючи перед собою подібну ситуацію, вони починають сумніватися. Вже хотілось би сказати: «Та як ви так можете — люди малої віри!», — якби не до болю знайомий досвід: Бог неустанно творить чудеса у моєму житті, а мені постійно бракує віри…

Пригляньмося до жестів Ісуса. Перш ніж сталося чудо, Він узяв хліби, воздав хвалу, розламав, дав учням, а учні — людям… Інколи ми просимо, щоб нам бути добрими, як хліб, бути таким хлібом для наших ближніх. Як же це можливо, як це взагалі відбувається? — Ісус має взяти твоє серце у свої руки, воздати хвалу, розламати те, що в тобі не-Боже, розламати спротив Богові, який ми носимо в собі внаслідок первородного гріха. І лише після цього той, кого Ісус узяв в долоні, стає зрілим, аби стати даром для інших.