Про що варто пам’ятати, проводячи іспит совісті? Ось кілька практичних порад, почерпнутих із духовного набутку св. Ігнатія Лойоли.
- Іспит совісті – це молитва. Кожна молитва наближає людину не тільки до Бога, а й також до пізнання та зрозуміння себе самої. Це не розмова раба з паном, звинуваченого – із суддею; це розмова з Кимсь найдоброзичливішим до мене. Усвідомлення цього звільнює від страху, від хворобливого почуття провини, а також від гордості перфекціонізму.
Іспит совісті – це молитва
- Перш ніж ставити питання про гріхи, подивися насамперед на добро, яке отримав і яке вчинив, і дякуй за це. Варто пригадати конкретні Божі дари за останній час (події, слова, зустрічі, добрі натхнення тощо). Бо метою іспиту совісті є те, щоб я краще бачив Бога у своєму житті. Вдячність звільняє від зарозумілості або заздрості.
- Треба просити про благодать виразного бачення своїх гріхів, а також найглибших мотивацій. Святий Дух є світлом сумлінь, отож добре спершу помолитися до Нього.
Ця молитва супроводжується болем, духовною боротьбою
- Іспит совісті – це не прогулянка. Ця молитва супроводжується болем, духовною боротьбою. Це відкривання нашої слабкості й убогості. Варто уникати юридичного погляду на гріх як на порушений припис. Потрібно запитувати: «Чому?» Маленькі з вигляду гріхи можуть бути вираженням великої байдужості щодо Бога чи людей. І навпаки: гріхи, які видаються тяжкими, можуть бути вираженням людської безпорадності чи хвороби. Варто сягнути вглиб, аби побачити пов’язаність гріхів, їхнє джерело, мотиви.
- Іспит совісті проводимо у світлі Божого слова, наприклад, згідно з Десятьма заповідями, заповідями любові, Нагірною проповіддю (Мт 5-7), Гімну любові (1 Кор 13). Варто користуватися різними зразками іспиту совісті, щоб не впадати у схематичність.
- Часто забуваємо гріхи проти Бога. Варто розпочати з питання про віру, про місце Бога в моєму житті. Варто звернути увагу на світ своїх почуттів. То саме вони сигналізують наші найглибші життєві позиції. Досліджуймо почуття, пов’язані з нашою пихою: незадоволеність собою, пригнічення, сум. Досліджуймо почуття, які стосуються ближніх.
- Не обмежуймо іспиту совісті тільки приготуванням до сповіді. У щоденному іспиті совісті можна подумки пройти шлях цілого дня, а можна зупинитися на одному гріху і розвідати, звідки він береться.
- Не стараймося провести ідеальний іспит совісті. Це може бути проявом пихи. Бог – не бухгалтер, Він – Отець, до якого ми повертаємося. Іспит совісті провадить до молитви жалю і рішення виправитися.
Спосіб провести іспит совісті, складений св.Ігнатієм Лойолою:
- Дякувати Богові, Господу нашому, за отримані блага.
- Просити про благодать пізнання гріхів і відкинення їх геть.
- Вимагати від свої душі звіту від години пробудження аж до хвилини цього іспиту. Робити це, проходячи з години на годину або від однієї пори дня до іншої, спершу в тому, що стосується думок, потім – слів, і на кінець – учинків.
- Просити Бога пробачити провини.
- Прийняти рішення виправитися, за сприяння Його благодаті.
Переклад CREDO за Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
