У неділю, 11 жовтня у Римі Папа канонізує блаженного Зигмунда Щенсни Фелінского, який служив на українських, російських та польських землях у ХІХ та ХХ сторіччях.
Блаженний Зигмунд Щенсни Фелінський народився 1 листопада 1822 р. у Польщі, на Волині (нині Україна) у дворянській родині. Він був сьомим з 11 дітей у родині. Коли Зигмунду виповнилось 11 років, він втратив батька. Через п’ять років його матір депортували у Сибір за участь у патріотичному русі. Закінчивши школу, юнак вступив на математичний факультет московського університету, а потім вчився в паризькій Сорбонні та Коллеж ДЕ Франс.
В 1851 році, прийнявши рішення вступити у семінарію, Фелінский приїхав у Житомир. Потім він продовжив навчання в Духовній Академії у Санкт-Петербурзі. 8 вересня 1855 року його рукоположили у священики й призначили вікарієм у храмі св. Катерини у Санкт-Петербурзі. Крім цього, о. Зигмунд викладав філософію в Духовній академії, а також був у ній духівником . В 1857 році Фелінский заснував Конгрегацію Францисканок Сім’ї Марії, чиє покликання – виховання дітей і опіка над хворими і літніми людьми.
6 січня 1862 року блаженний Папа Пій IX, призначив Фелінского митрополитом Варшави. Там о. Зигмунд зустрівся з недовірою і виявився заручником важкої політичної колізії. Незважаючи на це, він активно займався духовним і моральним відродженням Польщі, приділяв велику увагу підготовці майбутніх священиків, піклувався про катехізацію та допомогу безпритульним дітям і бідним.
Зигмунд Фелінский відважно відстоював незалежність Церкви від держави. Після січневого повстання 1863 року о. Зигмунда було заслано у Ярославль за те, що він залишився вірним Риму і вступав у контакти зі Святим Престолом, минаючи посередництво царської влади. У вигнанні архієпископ провів двадцять років, був пастирем для місцевих католиків. В 1883 році о. Зигмунда було звільнено завдяки втручанню Святого Престолу, однак, йому було заборонено вертатися у Варшаву.
Дванадцять останніх років свого життя Фелінский провів у Двинячці (Львівська область), яка перебувала в той час під австрійським пануванням. Там єпископ трудився заради духовного блага польських і українських селян. Він створив першу в області школу, побудував церкву і відкрив жіночий монастир сестер Сім’ї Марії.
17 вересня 1895 року Зигмунд Щенсни Фелінский помер у Кракові. З квітня 1921 року його тіло спочиває в кафедральному соборі у Варшаві. 14 квітня 2001 року Папа Йоан Павло ІІ оголосив його блаженним. 11 жовтня цього року Папа Бенедикт ХVІ зарахує о. Зигмунда до лику святих.
Це відбудеться під час урочистої Меси. Загалом під час Служби Божої святими буде оголошено 5 блаженних:
Франсиско Колл і Гитарт (1812-1875), священик з Ордена Братів Проповідників (Домініканці), засновник Конгрегації Сестер Доміниканок Благовіщення Пресвятої Діви Марії;
Жозеф Даміан Де Вюстер (1840 – 1889), священик з Конгрегації Пресвятих Сердець Ісуса и Марії та Невпинного поклоніння Пресвятому Таїнству Вівтаря (PICPUS);
Рафаель Арнаіс Барон (1911-1938), монах з ордену Цистерціанців суворого статуту;
Мари де ла Круа (Жана) Юган, діва, засновниця Конгрегації Малих Сестер бідних (1792-1879).
За матеріалами: Сайт прихода св. Екатерины Римсо-Католической Церкви, Католическая Информационная Служба
фінансово.
Щиро дякуємо!
