Тезе у вічному місті

35-та Європейська зустріч молоді, організована екуменічною спільнотою Тезе, тривала у Римі з 28 грудня по 2 січня. У ній узяли участь близько 45 тисяч молодих християн з різних країн. Українці цього року стали третьою найбільшою національною групою на зустрічі Тезе після Польщі та Італії – з України до Рима приїхало близько 3,5 тис. молодих людей: католики, протестанти, православні та навіть ті, хто ще шукає свій шлях до Бога.

Протягом п'яти днів молоді християни разом молилися, брали участь у дискусійних клубах та семінарах, знайомилися з іншими звичаями та культурами і ділилися своїми.

Щодня молодь роздумувала над причинами та можливостями ще більше довіряти Богу.

Паломництво довіри на землі у Римі

Особливістю зустрічі Тезе у Римі було те, що молитви відбувалися не у великих виставкових залах, як зазвичай, а в сімох римських базиліках. Завдяки цьому рішенню організаторам вдалося поєднати духовну й туристичну складові паломництва. Крім того, учасники зустрічі дістали змогу відвідати історичні пам’ятки, зокрема катакомби Прісцилли та музеї Ватикану.

«Цього разу на зустрічі Тезе нам влаштували квест на тему “знайди свою церкву для молитви за найкоротший проміжок часу”», – жартували учасники Європейської зустрічі молоді у Римі.

У вічному місті за будь-якої пори дня можна було помітити молодих людей, які з мапами в руках шукали своє місце молитви. У кожної групи воно було інше та постійно змінювалось.

«Ми дуже багато ходили. На третій день я зрозумів, що треба трохи відстати від групи, погуляти самому, бо такого темпу я не витримую», – поділився своїми враженнями Андрій Лугінін.

Роздача їжі та обід відбувались у Circo Massimo – найбільшому іподромі Стародавнього Рима. На цьому місці понад 2 тис. років тому відбувалися ігрища, змагання на колісницях, гладіаторські бої, і саме тут, як стверджують дослідники, Нерон знищував християн, звинувативши їх у підпаленні Рима.

Загалом програма Європейської зустрічі молоді була розроблена так, що паломникам постійно потрібно було пересуватися Римом від базиліки до базиліки, з одного місця молитви до іншого. І на дорогу було визначено зовсім мало часу. Тому молодь часто запізнювалася на молитви або й узагалі не встигала потрапити до потрібної церкви. Проте під час пошуків дороги можна було помилуватися найдавнішими римськими пам’ятниками: Колізеєм, Римським Форумом, Фонтаном ді Треві, Пантеоном тощо. А ті, хто знаходив дорогу і всюди встигав, мали змогу не лише побачити найгарніші базиліки Вічного Міста, а й помолитися в них. Українці молились у базиліках Павла-за-Мурами, Латеранській, базиліці Святої Марії Ангелів та Мучеників, церкві святого Ігнатія Лойоли, базиліці Святої Марії на Небесному вівтарі.

«Два місяці тому я взагалі не знала що таке Тезе, – розповіла Зоя Ловчиновська, – Відчуваю, що під час зустрічі отримала багато благословень. Вразила базиліка святого Павла. Кілька тисяч людей молилися в тиші. У той момент я відчувала, що мир Божий розтікається по храму. Я так пройнялася, що першого ж дня загубила проїзний та квиток на їжу. “Своїй” родині я везла ляльку-мотанку і хотіла потрапити до багатодітної сім’ї. Саме так і сталося. Сеньйора Фабія нас уже на порозі обійняла і сказала, що вона наша мама. Дякую Господу за всі шляхи і дороги.»

Чотири ночі у базиліці

Близько 4 тис. сімей погодилися прийняти паломників до своїх домівок. Тим, хто потрапив у сім’ї, пощастило найбільше. Багато молоді жило у парафіяльних приміщеннях, експоцентрах на кілька сотень осіб, та й навіть у холодних церквах без опалення.

Дорогою до Рима українцям зачитували лист брата Бенуа з Тезе, у якому він писав, що потрібно бути готовими жити у найпростіших умовах – спати на підлозі у холодних приміщеннях без опалення та душу. «В деякому значенні простота є частиною паломництва довіри. Можливо, це зблизить нас із тими, хто не з власною волі позбавлений комфортних умов у повсякденному житті», – писав до молоді брат Бенуа.

Тетяна Калащук, яка потрапила не в сім’ю, а до місця колективного поселення, розповіла, що насправді то не так страшно як здавалось, а навіть цікаво. Головне – не забути вдома килимок і спальник.

«Нашу групку з десяти осіб поселили у базиліці. Спершу я була шокована, – поділилася дівчина, – адже ніколи не жила в спартанських умовах, не ходила в походи, навіть не була у таборах. Але переспала, переосмислила, краще познайомилася з людьми і заспокоїлася.» У цій групі була подружня пара, яка чекає на дитину, і їм монахиня поступилася своєю келією. Для всіх інших, які спали на підлозі, сестри поприносили теплі ковдри, аби було не так зимно.

«До цього я не був знайомий з Католицькою Церквою, – розповів Хазін Бахар з Ізраїля, якого з дружиною поселили у келії. – Нам пощастило більше, ніж іншим. Сестра Даміана віддала нам свою кімнату. Новий рік був дуже дивним. Це перший такий Новий рік у моєму житті. Ми святкували в церкві, так довго співали, що я аж заснув. За хвилину до півночі я прокинувся, всіх привітав і ми пішли на дискотеку при церкві.»

Марія Шайдрова, яка потрапила у спортзал в самому центрі Рима, розповіла, що Тезе навчило її бути вдячною. «У парафії, до якої нас скерували, на двох хлопців-волонтерів звалили групу зі 100 осіб. Лише дві сім’ї прийняли людей до себе, всіх інших потрібно було десь розмістити. Спочатку нам сказали, що ми спатимемо на кам’яній підлозі, не матимемо змоги помитися, а на сніданок буде лише кекс. У відповідь на це ми просто розсміялися. Згодом відкрили спортзал, і нам сказали, що ми будемо жити там. Хоча у ньому були холодні батареї та не було гарячої води, це все одно вже було краще. Потім нам дали гарячу воду, і ми були ще більше вдячні.»

Папа і Тезе

Одним з особливих моментів зустрічі Тезе стала молитва з Папою Римським Бенедиктом XVI на площі святого Петра у Ватикані, яка відбулася 29 грудня.

Зустріч розпочалася о 18.00 год., проте, щоби потрапити на площу, потрібно було прийти не пізніше 16.00 год., постояти в черзі та пройти через металошукачі.

Незважаючи на прохолодний як для Італії вечір, молодь терпляче чекала, а Святіший Отець, коли прибув, проїхав на своєму папамобілі через усі сектори площі Святого Петра.

Того вечора молитва виглядала як звичайно у стилі Тезе: спів канонів, уривок зі Святого Письма і майже десятихвилинна тиша 45-тисячної спільноти молодих людей.

Під час молитви Папа побажав молоді бути промінчиками світла у світі та додав, що також почувається учасником паломництва довіри на землі.

Українці на Тезе

Українці – третя за чисельністю група, яка взяла участь у Тезе. До Рима з України приїхало близько 3,5 тисяч молодих людей. Крім того, 60 українських волонтерів прибули двома днями раніше, щоб допомогти у підготовці проведення зустрічі.

Загалом Україна та українці є знаком єдності та екуменізму для учасників Тезе з інших країн, адже в Україні мирно співіснують різні християнські деномінації.

Уже традиційно щороку українці одягають на Тезе вишиванки та співають українські колядки і щедрівки.

«Наша група вразила всіх під час фестивалю народів, бо ми були у вишиванках і дуже вирізнялися з натовпу. До нас усі підходили фотографуватися, обіймали нас»,- розповіла Лілія Блажеєва з Хмельниччини.

Проте ще більше радості присутність українців принесла заробітчанам, які, буває, живуть у Римі й понад п'ятнадцять років. Паломникам часто зустрічалися “римські українці”, які допомагали знайти дорогу та інколи навіть самі проводжали до місця, вказаного на мапі.

У соборі святої Софії відбулася недільна Свята Літургія для греко-католиків

У міжконфесійному автобусі

Зазвичай на паломництво до Тезе організовуються групи з певної парафії чи спільноти, і вже під час зустрічі вони вливаються у багатоконфесійний та багатонаціональний натовп. Проте є й такі, що уже в дорозі починають практикувати дух екуменізму. Зокрема, паломницький центр «Рафаїл» Львівської архиєпархії УГКЦ привіз на зустріч Тезе чотири автобуси, якими їхали римо- та греко-католики, протестанти, православні. Кожен автобус мав керівника групи – відповідального за всі організаційні питання, та духівника, який служив молоді.

У групі «Рафаїл-2», духівником якої був римо-католицький священик о. Микола Мишовський, їхала молодь із різних регіонів України, а також громадянин Ізраїлю, уродженки Вірменії та Середньої Азії, представники різних гілок християнства, і не тільки вони.

Три доби тривала подорож до Рима. Дорогою паломники відвідали Вроцлав, Прагу та Венецію. А також мали час для того, аби познайомитися ближче, поділитися вірою чи сумнівами, і разом шукати відповідей на різні питання. Розмовляли про молитву до Богородиці, спілкування святих, молитву за померлих, таїнство Сповіді, підготовку до шлюбу та інше. Щодня в автобусі спільно молилися Літургію Годин. А ще грали у всім відому табірну гру «Таємний друг». Для передавання привітів спеціально було створене внутрішньоавтобусне «Радіо Мосендз», а як доводилося ночувати в автобусі, а не в готелі, то засинали під колискову від Аліни Кривобок із Полтави.

Після зустрічі Тезе дорогою додому, яка тривала уже дві доби, до традиційної програми додалися спів канонів та ділення враженнями від зустрічі.

«Я на Тезе не вперше. Мої очікування виправдалися. Ці поїздки допомагають ширше дивитися на світ. Мене смиряє кількість людей. Я розумію, що світ не крутиться ні навколо мене, ні навколо моєї церкви, ні навколо мого міста. Дякую о. Миколі – духівнику нашого автобуса. Для мене католицизм був дуже далеким. А завдяки йому я зрозуміла, що католицизм не такий строгий, як я думала», – розповіла Наталія Хороших із Дніпропетровська.

Міжнаціональна, міжрегіональна та міжконфесійна дружба, що народилась у подорожі на Європейську зустріч молоді Тезе, тепер продовжується у реальному та віртуальному спілкуванні. У соцмережах паломники діляться фотографіями і спогадами, готують зустрічі Тезе у своїх містах. І вже готуються до нових паломництв до Франції: на зустріч молоді наступного року у Страсбургу, а також – навесні та влітку – безпосередньо в селище Тезе.