Роздуми над Словом Божим на п’ятницю ХV звичайного тижня, рік І
Мт 12, 1-8
Часто, коли я читав цей уривок Євангелія, то уявляв, як Ісус з учнями йдуть прямо посередині поля. І більше мене вражало, що вони топтали збіжжя, а не зривали колоски (тільки уявити як тринадцять здорових мужиків йдуть полем пшениці)… Сьогодні, звичайно так не уявляю. Ісус та Апостоли просто йшли дорогою, яка вела між ланами, і зривали колосся, що росло край поля.
У цьому є глибока думка. Згідно Закону Мойсея не можна було дожинати поля до кінця. Потрібно було скраю залишити колоски для сироти, вдови і чужоземця. Неймовірно, але поряд з Ісусом учні відчували себе найбільш упривілейованими категоріями суспільства. В нашому Господі може насититись навіть хтось, хто не має таких прав: адже учні мали батьків, не були чужоземцями. В Христі маєш доступ до небесних благодатей.
фінансово.
Щиро дякуємо!
