Римо-католицький календар
XVII Звичайна Неділя, рік В
Перше читання
Бут 18, 20-32
Читання з Книги Буття.
Тими днями Господь сказав: «Скарги, що здіймаються проти Содома й Гомори, вельми великі і гріх їхній дуже тяжкий. Зійду та побачу, чи воно так насправді, чи ні, як у скаргах, що доходять до Мене, щоб знати». І повернулись оті чоловіки звідтіля та й пішли на Содом, а Авраам ще стояв перед обличчям Господа.
Тоді приступив Авраам ще ближче й сказав: «Невже ж Ти справді погубиш праведного з грішним? Ану ж є в цьому місті п’ятдесят праведних. Чи справді їх погубиш і не простиш місцю задля п’ятдесятьох праведних, що в ньому? Хіба ж можеш таке вчинити! Чи вб’єш праведного разом з грішним? Чи прирівняєш праведника до грішника? Невже Суддя всієї землі не чинитиме по справедливості?»
Господь же сказав: «Коли знайду в Содомі, в місті, п’ятдесят праведників, помилую все місце задля них».
Тоді Авраам у відповідь: «Оце насмілився я говорити до Господа, а я земля і порох. Може до п’ятдесят і бракуватиме п’ять, тож чи зруйнуєш Ти через тих п’ятьох ціле місто?» Господь сказав: «Не зруйную, коли знайду там сорок п’ять».
І знову заговорив він до Господа, кажучи: «А може їх там знайдеться сорок?» І відрік: «Не зроблю того заради тих сорока».
Тоді Авраам сказав: «Благаю лишень Господа не гніватися, коли я ще скажу: а може їх там знайдеться тридцять?» І відповів: «Не зроблю, як знайду там тридцять».
Тоді той знову: «Оце насмілився я говорити до Господа: а може їх там знайдеться двадцять?» На це Господь відрік: «Не зруйную заради двадцятьох».
Нарешті Авраам промовив: «Не в гнів нехай моєму Господу промовлю ще раз: а може їх там знайдеться десять?» І відповів: «Не зруйную і заради десяти».
Перестав Господь говорити до Авраама й відійшов, а Авраам повернувся на своє місце.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 138 (137), 1-2а. 2бв-3. 6-7аб. 7в-8 (П.: 3а)
Як я закличу, вислухай мій голос.
Прославлятиму Тебе від усього мого серця, *
бо Ти вислухав слова уст моїх, Боже.
Перед ангелами буду Тобі співати, *
поклонюся до Твого святого храму.
І прославлю Твоє Ім’я за Твою милість і Твою правду, *
бо Ти звеличив понад усі імена своє слово.
Того дня, коли я закличу до Тебе, Ти до мене відізвися: *
Ти наділиш силою мою душу.
Адже високо Господь: †
і на покірного Він споглядає, *
і гордого здалека впізнає.
Якщо я піду серед біди, Ти мене при житті будеш держати. *
На злобу моїх ворогів простягнеш Ти свою руку.
Ти спасеш мене правицею своєю. *
Господь розплатиться за мене!
Господи, навіки Твоя милість; *
не покинь рук своїх діло!
Друге читання
Кол 2, 12-14
Читання з Послання святого апостола Павла до колосян.
Брати! Поховані з Христом через хрещення, ви воскресли разом з Ним через віру в силу Бога, який воскресив Його з мертвих.
І вас, які були мертві в переступах і в «необрізанні» вашого тіла, Він оживив вас разом із собою, простивши нам усі переступи, знищивши борговий запис стосовно нас, який своїми приписами був проти нас, Він забрав його з-поміж нас і прибив до хреста.
Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
Рим 8, 15бв
Алілуя, алілуя, алілуя.
Ми одержали Духа синівства,
яким кличемо: «Авва, Отче!»
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Лк 11, 1-13
† Читання святого Євангелія від Луки.
Сталося, що Ісус молився в одному місці, а коли закінчив, то один з Його учнів сказав Йому: «Господи, навчи нас молитися, як і Йоан навчив своїх учнів».
Він же промовив до них: «Коли молитеся, то кажіть: Отче, нехай святиться Ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; хліб наш насущний дай нам кожного дня, і прости нам гріхи наші, як і ми самі прощаємо кожному боржникові нашому, і не введи нас у спокусу».
І сказав їм: «Хто з вас, маючи друга, піде до нього у половині ночі та скаже йому: “Друже, позич мені три хліби, бо приятель мій прийшов до мене з дороги, і не маю що йому запропонувати!” А той зсередини у відповідь скаже: “Не турбуй мене! Вже двері замкнені й діти мої зі мною на ліжку; не можу встати й дати тобі!” Кажу вам: навіть якщо він не встане і не дасть йому заради дружби, то через його настирливість встане і дасть йому, скільки той потребує.
І Я кажу вам: просіть — і дасться вам; шукайте — і знайдете; стукайте — і відчинять вам. Бо кожний, хто просить, — одержує; і хто шукає, — знаходить, а тому, хто стукає, — відчинять.
Коли в когось з вас, батьків, попросить син риби, — чи замість риби подасте йому змію? Або коли попросить яйце, чи подасте йому скорпіона?
Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше Небесний Отецьь дасть Святого Духа тим, які в Нього просять?»
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Три хліби для молитви (о. Василь Косік)
Чому “Отче наш” закінчується так несподівано? (о. Кирило Лесько)