Римо-католицький календар
Субота ХІІІ звичайного тижня, рік І
Перше читання
Бут 27, 1-5. 15-29
Читання з Книги Буття.
Як постарівся Ісаак та вже й очі його огорнула темінь, недобачав, то покликав він Ісава, свого старшого сина та й каже йому: «Сину мій!»
Той відповів: «Тут я».
А він каже: «Оце я старий, не знаю дня моєї смерти. Візьми твоє знаряддя, твій сагайдак і твій лук, та й піди в поле й піймай для мене дичину, та й зготуй мені смачну страву, так, як я люблю, і принеси мені: нехай я з’їм, щоб за те благословила тебе моя душа перед смертю».
Ревека ж чула, як Ісаак говорив до Ісава, свого сина. І вийшов Ісав у поле вполювати дичину для батька.
І взяла Ревека щонайдорожчу одежу Ісава, свого старшого сина, що була в неї дома, і одягла в неї Якова, свого молодшого сина, а козинячими шкірами обгорнула його руки і гладку частину його шиї. Тоді дала вона в руки Якову, своєму синові, смачну страву і хліба, що зготувала.
Він же пішов до свого батька й каже: «Отче мій!»
А цей відізвався: «Я тут! Хто ти, мій сину?»
Тоді Яків каже до свого батька: «Я — Ісав, твій первородний. Я зробив так, як ти мені велів. Підведись, прошу, сядь та з’їж моєї дичини, щоб твоя душа благословила мене».
А Ісаак каже до свого сина: «Як же ж хутко ти це знайшов, мій сину!»
Той відповів: «Бо Господь, Бог твій, наслав мені».
На це Ісаак до Якова: «Підійди лишень до мене, нехай обмацаю тебе, мій сину, чи ти справді мій син Ісав, чи ні?»
І підійшов Яків до Ісаака, свого батька, а він обмацав його й каже: «Голос — голос Якова, руки ж — руки Ісава». Однак не впізнав його, бо руки його були, як руки в Ісава, брата його, волохаті, тож і благословив його.
По тому спитав: «Чи ти справді мій син Ісав?»
А цей відповів: «Я!»
Той же сказав: «Подай мені, нехай з’їм я дичини мого сина, щоб моя душа благословила тебе».
І подав йому, й він з’їв; приніс йому й вина, й він випив.Тоді каже до нього Ісаак, його батько: «Підійди лишень та поцілуй мене, мій сину!»
Він же підійшов і поцілував його. І відчув Ісаак запах його одежі й поблагословив його та й сказав: «Ось запах сина мого, неначе запах поля, що Господь благословив його. Дай же, тобі, Боже, росу з неба й родючу землю. Та ще й пшениці й вина під достатком! Нехай народи тобі служать і племена приклоняться перед тобою. Будь володарем над братами твоїми, й сини матері твоєї нехай приклоняться перед тобою. Проклятий хай буде, хто тебе проклинає, а благословенний, хто тебе благословляє!»
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 135(134), 1-2. 3-4. 5-6 (П.: пор. 6а)
Бога прославте, бо Господь наш добрий.
або: Алілуя.
Хваліть Ім’я Господнє, *
хваліть, слуги Господні,
ви, що стоїте в Господньому домі, *
у дворах дому нашого Бога.
Хваліть Господа, бо Господь добрий. *
Співайте Його Імені, це ж приємно.
Бо Господь обрав собі Якова, *
Ізрáїля — собі на власність.
Я збагнув, що Господь великий, — *
наш Господь понад усіма богами.
Усе, що Господь забажав, †
те вчинив на землі і на небі, *
на морях та в усіх глибинах.
Спів перед Євангелієм
Йн 10, 27
Алілуя, алілуя, алілуя.
Вівці слухаються голосу Мого,
і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 9, 14-17
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу підходять до Ісуса учні Йоана й кажуть: «Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?»
А Ісус їм сказав: «Чи можуть гості весілля сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити. Адже ніхто не пришиває латки з невживаного полотна до старого одягу, тому що латка візьме собі дещо від одягу, й діра стане ще більша. І не вливають нового вина до старих бурдюків, інакше бурдюки розірвуться — і вино розіллється, і бурдюки пропадуть, але вливають нове вино в нові бурдюки — і те й інше зберігається».
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
На Небі не буде посту (о. Роман Лаба OSPPE)
Греко-католицький календар
Преп. Атанасія Афонського
З дня:
Апостол
Рим 6, 11-17
11 Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха і живими для Бога в [нашому Господі] Ісусі Христі.
12 Хай же гріх не панує у вашому смертному тілі, щоб не підкорятися його пожаданням; 13 не давайте ваших членів гріхові як знаряддя неправедності, але, як ожилі з мертвих, віддавайте себе Богові, а ваші члени віддавайте Богові як знаряддя праведності. 14 Тож хай гріх не панує над вами, бо ви не під Законом, а під благодаттю. 15 То що, будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні! 16 Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе як раби на послух, рабами того ви і є; кого слухаєте: або гріха — на смерть, або послуху — на праведність? 17 Дякувати Богові, що ви були рабами гріха, але сприйняли серцем те вчення, якому віддалися.
Євангеліє
Мт 8, 14-23
14 Коли Ісус прийшов до хати Петра, то побачив його тещу, яка лежала в гарячці; 15 Він доторкнувся до її руки, — і гарячка покинула її; вона встала й служила Йому.
16 А як звечоріло, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він словом вигнав духів та зцілив усіх хворих, 17 щоби збулося сказане через пророка Ісаю, який говорив: «Він узяв наші недуги і поніс хвороби».
18 Коли Ісус побачив навколо себе багато народу, то наказав учням відплисти на другий бік. 19 Підійшов один книжник і сказав Йому: «Учителю, я йтиму за Тобою, куди б Ти не йшов». 20 Ісус же йому каже: «Лисиці мають нори, небесні птахи — гнізда, а Син Людський не має, де голови прихилити».
21 А інший з Його учнів сказав Йому: «Господи, дозволь мені спершу піти й поховати свого батька». 22 Та Ісус каже йому: «Йди за Мною і залиши мертвим ховати своїх мерців».
23 Як увійшов Він до човна, за Ним пішли Його учні.
Преподобного:
Апостол
Гал 5, 22 – 6, 2
22 Плід же Духа — любов, радість, мир, довготерпіння, ласкавість, доброта, віра, 23 лагідність, стриманість. На таких немає Закону! 24 А ті, хто є Ісуса Христа, вони розіп’яли своє тіло з його пристрастями та пожадливостями.
25 Коли живемо духом, то духом і ходімо. 26 Не ставаймо марнославними, не дратуймо одне одного, не заздрім одне одному!
1 Брати, якщо і впаде людина в якийсь переступ, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідності, кожний пильнуючи за собою, щоб і самому не потрапити в спокусу. 2 Носіть тягарі один одного і таким чином виконаєте Закон Христа.
Євангеліє
Лк 6, 17-23
17 Зійшовши, Ісус став з ними на рівному місці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з приморського Тира й Сидона, 18 які посходилися послухати Його й зцілитися від своїх недуг, а також ті, хто страждав від нечистих духів, — і оздоровлялися. 19 І кожний з натовпу намагався доторкнутися до Нього, бо з Нього виходила сила й оздоровляла всіх.
20 А Він, поглянувши на своїх учнів, почав говорити: «Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже. 21 Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся. Блаженні ви, котрі плачете тепер, бо ви втішитеся.
22 Блаженні ви, коли люди ненавидітимуть вас, коли відлучать вас і ганьбитимуть, коли знеславлять ваше ім’я через Сина Людського. 23 Радійте того дня і веселіться, бо ось нагорода ваша велика на небі, адже так само чинили пророкам їхні батьки.
Римо-катол.: 5 липня (довільний спомин)
У той час, коли Мартін Лютер розпочав свою розкольницьку діяльність, у Церкві вже були люди, які намагалися її реформувати в Божому дусі. Серед таких на першому місці стоїть ім’я Антоніо Марія Дзаккарії (Zaccaria). Він — засновник Ордену Регулярних Каноніків св.Павла, його жіночої гілки — «Ангелів св.Павла Наверненого», а також мирянського відгалуження, дещо подібного до третіх орденів (для одружених чоловіків) — «Побожних Мужів св.Павла».
Психологи твердять, що для повноцінного формування хлопця в сім’ї присутність батька обов’язкова. Щоб не піддатись на маніпуляцію світської психології, варто уточнити: якщо в сім’ї є виразна присутність Бога, який є Отцем, то це врівноважує виховання. Оскільки чоловік як такий не є самоцінністю, а потрібен для того, щоби представляти жінці й дітям образ Бога Отця.
Мати св.Антоніо овдовіла у 18 років, коли хлопчикові було заледве два рочки. Вона його виховувала сама, але ні розпещеним, ні слабаком він не став.
Народившись у Кремоні 1502 року, Антоніо вивчився на лікаря й захистив докторат (1520-1524). А ставши лікарем, пізнав людську бідність, слабкість і потребу нерозривного лікування душі й тіла. Тому став священиком (1528), причому заради служіння бідним відмовився від права на спадок родинного замку і майна Дзаккарія. За кілька років служіння, катехизації молоді та бідняків отримав запрошення від єпископа Мілану, де, власне, поширив своє служіння, засновуючи згадані спільноти. Метою їх заснування була моральна віднова суспільства і допомога Церкві у зціленні від її тогочасних проблем і хвороб.
А хвороби Церкви знав не тільки Лютер. Священика Антоніо Марію двічі «проробляли» на відповідних церковних судах, пильно приглядаючись, чи його активна діяльність не несе в собі єресей. Що саме такого «підозрілого» робив о.Дзаккарія? Наприклад, відновив у храмах забутий якийсь час тому звичай бити у церковні дзвони о 15.00 — в годину смерті Спасителя. Створив (або поновив і популяризував, тут думки розходяться) молебень 40-годинного поклоніння Ісусові у Пресвятих Дарах. Запровадив молебень «15 п’ятниць». У цих молебнях виголошував пасійні проповіді, вважаючи, що людям потрібно нагадувати, нагадувати і ще раз нагадувати, що вони християни завдяки смерті Христа; що вони мають завдаток спасіння завдяки Його хресній жертві; що жити безтурботно (і нерідко розпусно) християнин не має права, бо ціна кожного з нас — смерть Сина Божого. Він також ініціював покутні процесії. Спершу в них ішли його духовні діти — члени згаданих орденів (популярна назва, відома донині, це «барнабіти», бо згромадження мали своїм центром храм св.Варнави). До покутних процесій стали долучатися інші мешканці міста. Крім цього, о. Дзаккарія залучав до апостольської праці мирян — що викликало в ті часи великі підозри у церковного керівництва, та наголошував на якомога частішому, навіть і щоденному, приступанні до Причастя (на ті часи вважалося, що раз на тиждень — цілком досить, а то й забагато). Він вимагав праведності життя усіх станів суспільства, тож обвинувачів на судах не бракувало; але чимало людей свідчили також і на його користь. В обох судових розглядах він був повністю виправданий.
Помер у Кремоні, вдома у мами, маючи 36 років — заразився лихоманкою під час своїх мандрівок і проповідей. Тіло його забрали до Мілана, в храм св.Варнави. Барнабіти вшановували його як святого одразу по смерті, але офіційний культ був дозволений тільки 1890 року, коли Папа Лев ХІІІ його беатифікував, а 1897 року канонізував.
В іконографії нерідко зображається в супроводі св.Апостола Павла, якого особливо шанував; з монстранцією в руці — як шанувальник Євхаристії, або з розп’яттям — як шанувальник Страстей Господніх, або ще з лілією — був званий «ангелом во плоті».
Храм св. Варнави (Мілан, Італія), де зберігаються реліквії св. Антонія Марії Дзаккарії.
Роздуми над Божим Словом на суботу ХІІІ звичайного тижня, рік І
Деякі релігійні практики є для християн лише засобом для осягнення певної мети. Такими засобами, безумовно, є аскеза, піст та милостиня. Той факт, що це — засоби, а не мета, говорить про те, що настане час, коли вони зникнуть. В Царстві Небесному ми вже не будемо постити…
Піст завжди є відмова від чогось доброго. Ніхто не постить з крадіжки, вбивства, нечистоти. Коли постимо — відмовляємось від чогось, що є добре для нас, щоб усвідомити Хто є Найвищим Благом! Постимо тому, що немає з нами Нареченого.
Як це немає? А Євхаристія, Слово Боже? Звичайно, Господь не залишив своєї Церкви. Однак прийде час, коли Він буде з нами в повноті, коли ніяка перешкода не заважатиме досвідчувати Його люблячих обіймів.
ЗАКЛИК
В. Господи, відкрий уста мої.
У. І вуста мої возвістять хвалу Твою.
АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / який є великим Богом.
Псалом 95
Запрошення до прослави Бога
Потішайте себе щодня, доки ще «сьогодні» триває (Євр 3, 13).
Підемо, радісно заспіваємо Господу, *
будемо вигукувати Скелі нашого спасіння.
Прийдемо в Його присутність із хвалою — *
і радісно співатимемо Йому пісні.
АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / який є великим Богом.
Адже Господь —величний Бог, *
Він великий цар над усіма богами.
В Його руці — земні простори, *
Йому належать вершини гір.
I море — Його, — Він його створив, *
і суходіл створили Його руки.
АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / який є великим Богом.
Підемо, поклонимося, припадемо, *
і впадемо на коліна перед Господом, який нас створив.
Адже Він є наш Бог, †
ми — Його народ, частина Його отари, *
вівці під Його рукою.
АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / який є великим Богом.
Сьогодні, коли почуєте Його голос: †
«Не робіть закам’янілими ваші серця, як біля Мериви, *
в день випробування в пустелі,
де спокушали Мене ваші батьки. *
Вони випробували Мене, хоча побачили Мої діла.
АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / який є великим Богом.
Сорок років Мене засмучував цей рід, †
тож Я сказав: Вони — народ, що блукає серцем! *
Не пізнали вони Моїх доріг,
тому Я поклявся у своєму гніві, *
що вони не ввійдуть до Мого відпочинку!»
АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / який є великим Богом.
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / який є великим Богом.
ЗАКЛИК
В. Господи, відкрий уста мої.
У. І вуста мої возвістять хвалу Твою.
АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / який є великим Богом.
Псалом 95
Запрошення до прослави Бога
Потішайте себе щодня, доки ще «сьогодні» триває (Євр 3, 13).
Підемо, радісно заспіваємо Господу, *
будемо вигукувати Скелі нашого спасіння.
Прийдемо в Його присутність із хвалою — *
і радісно співатимемо Йому пісні.
АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / який є великим Богом.
Адже Господь —величний Бог, *
Він великий цар над усіма богами.
В Його руці — земні простори, *
Йому належать вершини гір.
I море — Його, — Він його створив, *
і суходіл створили Його руки.
АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / який є великим Богом.
Підемо, поклонимося, припадемо, *
і впадемо на коліна перед Господом, який нас створив.
Адже Він є наш Бог, †
ми — Його народ, частина Його отари, *
вівці під Його рукою.
АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / який є великим Богом.
Сьогодні, коли почуєте Його голос: †
«Не робіть закам’янілими ваші серця, як біля Мериви, *
в день випробування в пустелі,
де спокушали Мене ваші батьки. *
Вони випробували Мене, хоча побачили Мої діла.
АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / який є великим Богом.
Сорок років Мене засмучував цей рід, †
тож Я сказав: Вони — народ, що блукає серцем! *
Не пізнали вони Моїх доріг,
тому Я поклявся у своєму гніві, *
що вони не ввійдуть до Мого відпочинку!»
АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / який є великим Богом.
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
АНТ. Прийдіть, прославимо Господа, / який є великим Богом.
УТРЕНЯ
В. Боже, прийди мені на допомогу.
У. Господи, поспіши мені на порятунок.
Слава Отцю, і Сину,
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас,
і на віки вічні. Амінь. Алілуя.
Вищеподані тексти пропускаються, якщо безпосередньо перед цією Годиною йде Заклик.
ГІМН
1. Вже зійшла зоря ранкова,
В небі золотом сіяє,
День, що сходить над землею,
Промінь сонячний стрічає.
2. Згинуть хай нічні примари,
Гріх, що душу обіймає,
Зло, що морок нам приносить,
В прірві ночі хай щезає.
3. Хай нас ясністю огорне
Ранок, може, вже останній.
Ми благаєм Тебе, Боже,
Сповни наші всі бажання.
4. Ми Отця славімо й Сина,
Також Духа Пресвятого,
Хай довічна слава лине
Нашому Царю і Богу! Амінь.
ПСАЛМОДІЯ
1 АНТ. Підводжу очі мої до Тебе * перед світанком.
Псалом 119, 145-152
ХІХ (Коф)
Усім своїм серцем я заволав: †
Дай мені відповідь, Господи! *
Я буду триматися Твоїх настанов.
Закликав я до Тебе: Спаси мене, *
і стоятиму на варті Твоїх свідчень.
Встаю я вдосвіта і проголошую: *
На Твоє слово я покладаю надію!
Мої очі прокидалися ще до світанку, *
щоби роздумувати над Твоїм словом.
У своїй милості почуй мій голос, *
Господи, оживи мене за своїм присудом.
Наблизилися до мене ті, що люблять зло, *
а від Твого закону вони віддалилися.
Ти ж, Господи, близько, *
і всі Твої заповіді — правда.
Віддавна я пізнав Твої свідчення, *
бо Ти їх встановив навіки.
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
1 АНТ. Підводжу очі мої до Тебе * перед світанком.
2 АНТ. Сила і міць моя — Господь, * Він став мені рятунком.
Пісня Вих 15, 1б-4а. 8-13. 17-18
Гімн перемоги після переходу Червоного моря
Ті, які переможуть Звіра, заспівають пісню Мойсея, слуги Божого (пор. Одкр 15, 2-3).
Заспіваю Господу, бо славою прославився; *
коня і його вершника поверг у море!
Міць моя та пісня — Господь, *
Він став мені спасінням.
Це Бог мій, і я Його прославлю, *
Бог батька мого, і я вихвалятиму Його!
Господь — муж воїн, *
Господь — Ім’я Його.
Колісниці фараона та військо його *
вкинув у море.
Від подиху ярості Твоєї разом зібралися води, †
піднялися, немов стіна, потоки, *
загусли безодні у серці моря.
Сказав ворог: «Гонитиму їх, дожену, †
розділю здобич, наповню ними душу мою. *
Я видобуду меч мій, винищить їх рука моя!»
Ти подув Твоїм подихом й укрило їх море; *
потонули, мов оливо, у водах потужних.
Хто, як Ти, між богами, Господи? †
Хто, як Ти, величний у святості, *
грізний у славі, що чиниш дива?
Ти простягнув правицю Твою, *
пожерла їх земля.
У милосерді своєму провадив Ти народ, якого врятував. †
і привів його у своїй потузі *
до житла святого Твого.
Ти поведеш їх і насадиш *
на горі спадщини Твоєї;
На місці, яке зготував, Ти, Господи, собі для житла, *
у святині, яку Твої руки, Господи, утвердили.
Господь царюватиме *
навіки і назавжди.
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
2 АНТ. Сила і міць моя — Господь, * Він став мені рятунком.
3 АНТ. Хваліть Господа, * всі народи! †
Псалом 117
Слава милосердному Богу
Нехай погани славлять Бога за виявлене їм милосердя (пор. Рим 15, 9).
Хваліть Господа, всі народи! *
† Прославте Його, всі люди,
Бо утвердилося над нами Його милосердя, *
і Господня правда перебуває навіки.
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
3 АНТ. Хваліть Господа, * всі народи!
КОРОТКЕ ЧИТАННЯ: 2 Пт 1, 10-11
Брати, все більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, тому що, роблячи так, ніколи не спіткнетеся. Адже таким чином щедро забезпечиться вам вхід до вічного Царства нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.
КОРОТКИЙ РЕСПОНСОРІЙ
В. Взиваю до Тебе, Господи, * Ти моє прибіжище.
У. Взиваю до Тебе, Господи, * Ти моє прибіжище.
В. Мій уділ в країні живих.
У. Ти моє прибіжище.
В. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.
У. Взиваю до Тебе, Господи, * Ти моє прибіжище.
АНТ. ДО ПІСНІ ЗАХАРІЇ
Освіти, Господи, всіх, * хто сидить у темряві та в тіні смертній.
ПІСНЯ ЗАХАРІЇ: Лк 1, 68-79
Месія та Його Предтеча
Благословенний Господь, Бог Ізрáїля, *
бо Він відвідав і викупив свій народ,
І підніс нам ріг спасіння *
у домі свого слуги Давида,
Як заповів відвіку *
устами святих своїх пророків:
Спасіння від наших ворогів *
і з руки всіх, хто ненавидить нас,
Щоб виявити милість нашим батькам *
і згадати свій святий союз:
Клятву, котру Він дав *
нашому батькові Авраамові,
Що дасть нам, визволеним з рук ворогів, *
без страху служити Йому,
У святості й праведності перед Ним, *
по всі наші дні.
І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, *
бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу;
Щоби дати пізнати Його народові спасіння *
через прощення їхніх гріхів;
Аби через превелике милосердя нашого Бога, *
в якому нас відвідає Сонце, що сходить на висоті,
Освітити тих, які сидять у темряві та в смертній тіні, *
й спрямувати наші ноги на дорогу миру!
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
АНТ. ДО ПІСНІ ЗАХАРІЇ
Освіти, Господи, всіх, * хто сидить у темряві та в тіні смертній.
ПРОХАННЯ
Благословімо Христа, який в усьому став подібним до братів, щоб стати вірним і милосердним Посередником у Бога. Благаймо Його, взиваючи:
Уділи нам, Господи, скарбів своєї любові.
Ісусе, сонце справедливості, присвячуємо Тобі наш день,
— тому що в таїнстві Хрещення Ти освітив нас.
Уділи нам, Господи, скарбів своєї любові.
Кожної години цього дня ми прагнемо благословити Тебе
— і в усьому славити Твоє Ім’я.
Уділи нам, Господи, скарбів своєї любові.
Через посередництво Твоєї Матері, Марії, яка зберігала Твої слова в серці,
— керуй сьогодні нашими кроками згідно з Твоїм навчанням.
Уділи нам, Господи, скарбів своєї любові.
Вчини, щоб ми, подорожуючи серед мінливостей цього світу очікували небесного і непроминаючого,
— а завдяки вірі, надії та любові вже тепер відчували смак вічної радості.
Уділи нам, Господи, скарбів своєї любові.
Отче наш, що єси на небесах,
нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє,
нехай буде воля Твоя,
як на небі так і на землі.
Хліб наш насущний, дай нам сьогодні,
і прости нам провини наші,
як і ми прощаємо винуватцям нашим.
І не введи нас у спокусу,
але визволи нас від лукавого.
МОЛИТВА
Господи, наш Боже, нехай наші серця освітить сяйво воскресіння, † щоб ми, визволені з темряви смерті, * дійшли до вічної ясності. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні. Амінь.
В. Нехай Господь благословить нас, стереже від усякого зла і приведе до вічного життя.
У. Амінь.
МОЛИТВА ПРОТЯГОМ ДНЯ: ТРЕТЯ, ШОСТА, ДЕВ’ЯТА
В. Боже, прийди мені на допомогу.
У. Господи, поспіши мені на порятунок.
Слава Отцю, і Сину,
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас,
і на віки вічні. Амінь. Алілуя.
ГІМН
Третя година
1. Тебе ми нині призиваєм, Духу,
Що рівний в Божестві Отцю і Сину:
Прийди до нас, серця наповни наші
Твоєї ласки животворним світлом.
2. Слова, думки, всі вчинки наші й воля
Хай Господу хвалу і честь возносять,
Його любов вогнем нехай палає
І обіймає люд усього світу.
3. Дай через Тебе нам Отця спізнати
І Сина — Господа, Творця, Месію.
Через незламну віру визнаємо,
Що, Духу, Ти від Них Обох походиш. Амінь.
або:
1. О таємничий Пломінь ясний,
Кринице правди і любові,
В журбі — найкращий Утішитель,
Прийди, о Найсвятіший Духу!
2. При втомі росо животворна,
Вогонь між холодом зневіри
І світло нашої надії,
Прийди, о Найсвятіший Духу!
3. Нехай любов Твоя проникне
В думки й серця дітей Адама,
Коли зі всіх сил ми зовемо:
Прийди, о Найсвятіший Духу!
4. Хай честь і слава буде вічна
Отцеві, Синові і Духу.
А Ти дай відповідь на клич цей:
Прийди, о Найсвятіший Духу! Амінь.
Шоста година
1. Шоста приходить година,
Всіх до молитви скликає,
Господу славу належну
З радістю в час цей віддаймо.
2. Бо в цій годині Син Божий
Гріх відкупив людства світу,
Він, в муках тяжких сконавши,
Втрачену честь повернув нам.
3. Ясність хреста Його сяє
Більше, ніж сонце в зеніті,
Кожен хай серце відкриє,
Щоб дар цей світлий прийняти.
4. Богу-Отцю, також Сину,
Що з Святим Духом єдині,
Хай буде нині і завжди
Наша подяка і слава. Амінь.
або:
1. Серед гарячої днини
Там, де мав Яків криницю,
Втомлений сів Ти, щоб словом
Свій вірний люд освіжити.
2. Там обіцяв Ти нам воду,
Що джерело в Тобі має,
Сил додає всім нужденним,
Тим, хто прямує до неба.
3. Лише з Тобою й для Тебе
Прагнемо день присвятити,
Щоб наші скромні зусилля
З радістю славили Бога.
4. Богу-Отцю й Тобі, Христе,
В єдності з Духом любові,
Хай буде вічная слава,
А людям мир на планеті. Амінь.
Дев’ята година
1. Творче могутній всього, що в світі,
Серед змін світу Ти є незмінний,
Світлом і часом мудро керуєш,
Дні і години нам встановивши.
2. Вечір наповни Ти своїм світлом,
Морок життя щоб не зміг згасити,
І, як настане вже час наш смертний,
То уведи нас у Царство слави.
3. Просим, зроби це, о Милосердний,
В єдності з Духом і Твоїм Сином.
Хай буде слава й честь Святій Трійці
Завжди і всюди повіки вічні. Амінь.
або:
1. В цю надвечірню годину,
Як до нас втома приходить,
Хочем в покірній молитві
Сили знайти, мир і спокій.
2. Боже, схилися над нами,
Глянь Ти на працю людськую,
Дай світло помислам нашим,
А тілу — вправність і силу.
3. Все, що сьогодні ми робим,
Хай по Твоїй буде волі,
Царство Твоє поможи нам
В душах людських будувати.
4. Слава Тобі, Всемогутній,
Боже, у Трійці Єдиний,
Хай Тебе сонячне світло
І темінь ночі вітає. Амінь.
ПСАЛМОДІЯ
1 АНТ. Настав мене, Господи, * на стежку велінь Твоїх.
Псалом 119, 33-40
У (Гімель)
Навчи мене, Господи, дороги Твоїх настанов, — *
я буду дотримуватися їх постійно.
Пошли мені розум, і буду виконувати Твій закон, — *
я зберігатиму його всім своїм серцем.
Провадь мене стежкою своїх заповідей, *
бо дуже вона мені до вподоби.
Прихили моє серце до Твоїх свідчень, *
а не до користолюбства.
Відверни мої очі, щоби не бачили марноти; *
оживи мене на своєму шляху.
Виконай своє слово, дане Твоєму рабові, *
щоби мав Твій страх.
Забери від мене зневагу, якої я побоююся, *
адже Твої присуди — добрі.
Ось, я забажав Твоїх заповідей. *
У своїй правді оживи мене.
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
1 АНТ. Настав мене, Господи, * на стежку велінь Твоїх.
2 АНТ. Тим, хто Господа шукає, * ніякого блага не забракне.
Псалом 34
Бог — спасіння праведних
Якщо ви скуштували, який Господь добрий (1 Пт 2, 3).
І
Величатиму Господа повсякчас, — *
хвала Його постійно на моїх устах.
Господом буде хвалитися моя душа, *
нехай почують лагідні й розвеселяться.
Звеличуйте Господа зі мною, *
тож разом прославимо Його Ім’я.
Я шукав Господа, і Він дав мені відповідь, *
І визволив мене від усіх моїх страхів.
Погляньте на Нього і просвітіться, *
і ваші обличчя не будуть засоромлені.
Цей убогий заволав — і Господь почув, — *
Він спас його від усіх його бід.
Господній Ангел отабориться навкруги тих, які Його бояться, — *
і визволить їх.
Скуштуйте й побачите, як добрий Господь, *
блаженний чоловік, що покладає на Нього надію.
Бійтеся Господа, Його святі, *
адже ті, хто боїться Його, не мають недостатку.
Левенята нещасні та голодні, *
а ті, хто шукає Господа, не будуть позбавлені жодних благ.
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
2 АНТ. Тим, хто Господа шукає, * ніякого блага не забракне.
3 АНТ. Господь близько людей, * скрушених серцем.
ІІ
Прийдіть, діти, послухайте мене, *
і навчу вас Господнього страху:
Хто та людина, яка бажає жити, *
якій любо бачити добрі дні?
Тож утримай свій язик від зла *
і свої уста, щоби не говорили лукаве.
Відвернися від зла і роби добро, *
шукай миру і постійно прямуй до нього.
Господні очі звернені на праведних, *
а Його вуха — на їхнє благання.
Але обличчя Господнє — проти тих, які чинять зло, *
щоби вигубити із землі пам’ять про них.
Вони закликали — і Господь почув *
та визволив їх від усіх їхніх бід.
Господь близький до тих, чиї серця у скорботі, *
і спасе лагідних духом.
Багато скорбот у праведного, *
та від них усіх визволить його Господь.
Він оберігає всі його кості, *
жодна з них не буде поламана.
Зло заподіє смерть лихому, *
і ті, які ненавидять праведного, — осудяться.
Господь викупить душі своїх рабів, *
і не будуть осуджені всі ті, котрі на Нього покладають надію.
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
3 АНТ. Господь близько людей, * скрушених серцем.
Третя година
КОРОТКЕ ЧИТАННЯ: 1 Цар 8, 60-61
Щоб усі народи на землі зрозуміли, що тільки Господь — Бог, і ніхто інший. Нехай наше серце буде суцільно віддане Господу, Богу нашому, щоб ми ходили в Його установах і пильнували Його заповіді, як сьогодні.
В. Боже мій, навчи мене ходити Твоїми стежками.
У. Веди мене в правді за своїм навчанням.
МОЛИТВА
Господи Боже, Отче Всемогутній, обдаруй нас світлом Святого Духа, † захищай нас, підлеглих Твоїй величі, від усіх ворожих небезпек, * щоб ми постійно раділи, славлячи Тебе. Через Христа, Господа нашого. Амінь.
Шоста година
КОРОТКЕ ЧИТАННЯ: Єр 17, 9-10
Лукаве над усе у світі серце людське — і ледаче! Хто його збагнути може? Я, Господь, вивідую серце, випробовую нутро, щоб відплатити кожному за його діяннями, за плодами його вчинків.
В. Очисть мене від провин, переді мною прихованих.
У. І захисти Твого слугу від пихи.
МОЛИТВА
Боже, сяючий вогню вічної любові, † вчини, щоб ми завжди, палаючи Твоєю любов’ю, * любили Тебе понад усе, і ради Тебе — ближніх. Через Христа, Господа нашого. Амінь.
Дев’ята година
КОРОТКЕ ЧИТАННЯ: Мудр 7, 27а; 8, 1
Божа мудрість, хоч і одна, все може; і, залишившися сама в собі, вона все відновлює. Могутньо простягається вона від краю і до краю і керує усім доладно.
В. Які величні діла Твої, Господи.
У. І як глибокі Твої думки.
МОЛИТВА
Вислухай нас, Боже, і обдаруй нас досконалим миром, † щоб в усі дні нашого життя ми з радістю віддавались Твоїй службі * і за заступництвом Пресвятої Діви Марії прийшли безпечно до Тебе. Через Христа, Господа нашого. Амінь.
В. Благословімо Господу.
У. Богу подяка.
I ВЕЧІРНЯ
В. Боже, прийди мені на допомогу.
У. Господи, поспіши мені на порятунок.
Слава Отцю, і Сину,
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас,
і на віки вічні. Амінь. Алілуя.
ГІМН
1. Ти є джерелом усього,
Що існує в цьому світі,
Незліченними дарами
Нашу землю наділив Ти.
2. Завершивши свою працю,
Захотів спочинок мати,
І цим прикладом вказав нам,
Як всім людям поступати.
3. Поможи оплакать, Отче,
Помилки, що ми вчинили,
Щоби, живучи в чеснотах,
Твою милість заслужили.
4. Як нагряне буря грізна,
Ти прийдеш цей світ судити.
Дай радіти нам з Тобою,
Вічно в Царстві Твоїм жити.
5. О, вчини це, Боже Отче,
Що із Сином й Духом разом
Владарюєш неподільно
І над вічністю, й над часом. Амінь.
ПСАЛМОДІЯ
1 АНТ. Твоє слово — * світильник для моєї ноги. / Алілуя. †
Псалом 119, 105-112
XIV (Нун)
Роздуми над Божим Словом у законі
Ось Моя заповідь: щоб ви любили один одного так, як Я вас полюбив! (Йн 15, 12)
Твоє слово — світильник для моєї ноги, — *
† світло на моїй стежці.
Я поклявся і постановив *
дотримуватися Твоїх справедливих присудів.
Я сильно пригнічений, Господи, *
оживи мене згідно зі своїм словом.
Господи, прийми добровільні жертви моїх уст *
і навчи мене своїх присудів.
Моя душа завжди в моїй руці, *
тож я не забуваю Твого закону.
Грішники поставили на мене пастку, *
та я не ухилився від Твоїх заповідей.
Я успадкував Твої свідчення навіки, *
адже вони — радість мого серця.
Я спонукав своє серце виконувати Твої настанови *
повік, до кінця.
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
1 АНТ. Твоє слово — * світильник для моєї ноги. / Алілуя.
2 АНТ. Даси мені повноту радощів, * що в Тебе, Господи. / Алілуя.
Псалом 16
Господь — доля моєї спадщини
Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті (Діян 2, 24).
Збережи мене, Боже, *
бо я на Тебе покладаю надію.
Я сказав Господу: «Ти — мій Господь, *
і моє добро не можливе без Тебе».
За святих, які на землі, — вони ті шляхетні, *
за яких уся моя турбота.
Стануть численними страждання тих, *
які спішать за іншими богами.
Я не виливатиму крові в жертву для них, *
і не згадаю їхніх імен своїми устами.
Господь — частка мого спадку, Ти — моя доля. *
Ти — Той, хто оберігає мою спадщину.
Наділи випали мені в найкращих місцях, *
і спадок милий мені.
Благословлятиму Господа, який став моїм порадником. *
Навіть ночами мені давало настанови моє нутро.
Я завжди маю Господа перед собою, — *
Він праворуч мене, я не похитнуся.
Через це зраділо моє серце і звеселилося моє єство; *
навіть тіло моє охоплює впевненість,
Бо Ти не залишиш душі моєї в шеолі *
й не даси своєму святому побачити тління.
Ти даси мені пізнати дорогу життя, †
у присутності Твоїй — повнота радості, *
у Твоїй правиці — радість навіки.
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
2 АНТ. Даси мені повноту радощів, * що в Тебе, Господи. / Алілуя.
3 АНТ. Перед Ім’ям Ісуса поклониться кожне коліно * на небі і на землі. / Алілуя.
Пісня Флп 2, 6-11
Христос — Слуга Божий
Христос Ісус, маючи Божу природу, *
не вважав посяганням бути рівним Богові,
Але понизив самого себе, прийнявши образ раба, †
постав у подобі людини, *
і з вигляду був як людина;
Він упокорив себе, †
був слухняним аж до смерті, *
і до смерті хресної.
Тому й Бог надзвичайно звеличив Його †
та дав Йому Ім’я, *
яке вище всякого іншого імені,
Аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно — *
і піднебесних, і земних, і підземних;
І щоб кожною мовою було визнано, *
що Ісус Христос — це Господь, для слави Бога Отця.
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
3 АНТ. Перед Ім’ям Ісуса поклониться кожне коліно * на небі і на землі. / Алілуя.
КОРОТКЕ ЧИТАННЯ: Кол 1, 2б-6а
Благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа. Дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа; завжди молимося за вас, почувши про вашу віру в Ісуса Христа і про любов, яку маєте до всіх святих через надію, що зберігається для вас на небесах, про яку ви раніше чули в слові істини Євангелія, яка між вами пробуває, і відтоді, як ви почули та пізнали Божу благодать в істині, приносить плоди та зростає — як по всьому світі, так і у вас.
КОРОТКИЙ РЕСПОНСОРІЙ
В. Від сходу до заходу сонця * Нехай прославиться Ім’я Господа.
У. Від сходу до заходу сонця * Нехай прославиться Ім’я Господа.
В. Вище небес возноситься Його слава.
У. Нехай прославиться Ім’я Господа.
В. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.
У. Від сходу до заходу сонця * Нехай прославиться Ім’я Господа.
АНТ. ДО ПІСНІ МАРІЇ
РІК А: Я прославляю Тебе, Отче, Господи неба і землі, * що Ти затаїв це від мудрих та розумних / і що відкрив це немовлятам.
РІК Б: Багато з тих, які слухали науку Ісуса, дивувались, кажучи: * Звідкіль ця мудрість у Нього і такі чуда, що діються Його руками? / Хіба ж Він не тесля, син Марії?
РІК В: Жнива великі, а робітників мало. * Просіть, отже, Господа жнив, / щоб послав робітників на свої жнива.
ПІСНЯ МАРІЇ: Лк 1, 46-55
Радість душі в Господі
Величає душа моя Господа, *
і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,
Бо Він зглянувся на покору слугині своєї; *
ось бо віднині блаженною зватимуть мене всі покоління,
Бо вчинив мені велике Сильний, *
і святе Ім’я Його,
І милосердя Його з роду в рід *
для тих, хто боїться Його.
Він виявив силу свого рамена, *
розсіяв гордих думками сердець їхніх,
Скинув могутніх з престолів *
і підняв угору покірних,
Голодних наситив благами, *
а багатих відіслав ні з чим.
Він пригорнув Ізрáїля, слугу свого, *
згадавши милосердя,
Як і проголосив нашим батькам — *
Авраамові та роду його аж до віку!
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
АНТ. ДО ПІСНІ МАРІЇ
РІК А: Я прославляю Тебе, Отче, Господи неба і землі, * що Ти затаїв це від мудрих та розумних / і що відкрив це немовлятам.
РІК Б: Багато з тих, які слухали науку Ісуса, дивувались, кажучи: * Звідкіль ця мудрість у Нього і такі чуда, що діються Його руками? / Хіба ж Він не тесля, син Марії?
РІК В: Жнива великі, а робітників мало. * Просіть, отже, Господа жнив, / щоб послав робітників на свої жнива.
ПРОХАННЯ
Бог допомагає і обдаровує опікою свій люд, який вибрав собі у спадщину, щоб допровадити його до щастя. Пам’ятаючи про доброту Бога, дякуємо Йому і взиваємо до Нього:
На Тебе, Господи, покладаємо надію.
Безмежно добрий Отче, благаємо Тебе за нашого Папу Римського Н. і за нашого єпископа Н.,
— опікуйся ними й освячуй своєю міццю.
На Тебе, Господи, покладаємо надію.
Вчини, щоб хворі поєднували свої страждання зі стражданнями Христа,
— щоб завжди могли дізнавати Його утіхи.
На Тебе, Господи, покладаємо надію.
Поглянь ласкаво на тих, хто позбавлений даху над головою,
— щоб вони знайшли мешкання, гідне людини.
На Тебе, Господи, покладаємо надію.
Дай і збережи від знищення плоди землі,
— щоб усім вистачало щоденного хліба.
На Тебе, Господи, покладаємо надію.
Збережи від нещастя наш народ,
— щоб він жив у добробуті й мирі.
На Тебе, Господи, покладаємо надію.
Господи, яви померлим свою велику доброту
— і введи їх до небесної оселі.
На Тебе, Господи, покладаємо надію.
Отче наш, що єси на небесах,
нехай святиться ім’я Твоє,
нехай прийде царство Твоє,
нехай буде воля Твоя,
як на небі так і на землі.
Хліб наш насущний, дай нам сьогодні,
і прости нам провини наші,
як і ми прощаємо винуватцям нашим.
І не введи нас у спокусу,
але визволи нас від лукавого.
МОЛИТВА
Боже, Ти приниженням Твого Сина підносиш світ з упадку; † обдаруй святою радістю своїх вірних * і вчини, щоб вони, визволені з неволі гріха, осягнули вічне щастя. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні. Амінь.
В. Нехай Господь благословить нас, стереже від усякого зла і приведе до вічного життя.
У. Амінь.
КОМПЛЕТА
В. Боже, прийди мені на допомогу.
У. Господи, поспіши мені на порятунок.
Слава Отцю, і Сину,
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас,
і на віки вічні. Амінь. Алілуя.
Потім слід зробити іспит сумління, який у спільній відправі можна завершити актом покаяння згідно з нижченаведеним формулюванням:
I. Сповідаюся Господу Богу Всемогутньому і вам, брати і сестри, що безмірно согрішив я думкою, словом, учинком і недбальством. Моя провина, моя провина, моя дуже велика провина. Тому благаю Пресвяту завжди Діву Марію, всіх Ангелів та Святих, і вас, брати і сестри, молитися за мене до Господа Бога нашого.
Або:
II.
В. Помилуй нас, Господи.
У. Бо згрішили ми перед Тобою.
В. Яви нам, Господи, своє милосердя.
У. І дай нам своє спасіння.
Або:
III.
В. Ти, котрий прийшов на цей світ, щоб шукати й врятувати те, що загинуло: Господи, помилуй.
У. Господи, помилуй.
В. Ти, котрий показав свою любов, віддаючи життя за друзів: Христе, помилуй.
У. Христе, помилуй.
В. Ти, чиє серце було пробите за наші гріхи: Господи, помилуй.
У. Господи, помилуй.
В. Нехай помилує нас Бог Всемогутній і, відпустивши наші гріхи, приведе нас до вічного життя. Амінь.
ГІМН
1. Спасе, Ти — день повний сяйва
Ти розсіюєш тьму ночі.
У Тобі початок світла —
Вибраним його даруєш.
2. Ми тепер Тебе благаєм:
Бережи нас в час розпуки,
Дай полегшення нужденним,
Збережи їх в своїм мирі.
3. Як лише нас сон огорне,
При Тобі хай серце буде.
Ті, хто щиро Тебе любить,
Хай знайдуть у Тобі захист.
4. О, поглянь, наш Охоронцю,
Віддали ворожі сили.
І керуй людьми, яких Ти
Відкупив своєю Кров’ю.
5. Лагідний наш Христе-Царю,
Хай Тебе з Отцем і Духом
Все живе, що є на світі,
Славить без кінця і краю. Амінь.
ПСАЛМОДІЯ
1 АНТ. Помилуй мене, Господи, * і вислухай мою молитву.
Псалом 4
Подяка
Предивне вчинив Господь Тому, кого воскресив із мертвих (Св. Августин).
Коли я кличу, вислухай мене, *
Боже моєї праведності.
В утисках Ти послав мені полегшення. *
Помилуй мене і вислухай мою молитву.
Людські сини! Доки буде моя честь у ганьбі? *
Доки будете любити безумне і прагнути омани?
Тож знайте, що Господь відділив для себе праведного. *
Господь мене вислухає, коли я до Нього буду кликати.
Гнівайтеся, та не грішіть. *
Роздумуйте у ваших серцях і будьте спокійні на ваших постелях.
Принесіть жертву праведності *
і надійтеся на Господа.
Багато хто запитує: «Хто нам покаже добро?» *
Спрямуй на нас світло Твого обличчя, Господи.
Ти послав більшу радість моєму серцю, *
ніж тоді, коли намножилися пшениця й нове вино.
У спокої я одночасно відпочиваю і сплю, †
бо Ти, Господи, єдиний *
даєш мені жити в безпеці.
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
1 АНТ. Помилуй мене, Господи, * і вислухай мою молитву.
2 АНТ. Вночі * благословіте Господа.
Псалом 134
Вечірня молитва у храмі
Хваліть нашого Бога, всі Його раби, і ті, що бояться Його, малі й великі (Одкр 19, 5).
Тож благословіть Господа, всі раби Господні, *
що ночами стоїте в Господньому домі.
Здійміть ваші руки до святині *
й благословіть Господа.
Хай поблагословить тебе Господь із Сіону, *
який створив небо і землю.
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
2 АНТ. Вночі * благословіте Господа.
КОРОТКЕ ЧИТАННЯ: Втор 6, 4-7
Слухай, Ізрáїлю, Господь, Бог наш, Господь єдиний. Любитимеш Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю! Оці слова, що я їх заповідаю тобі сьогодні, мусять бути у твоєму серці. Ти накажеш про них твоїм синам і говоритимеш про них, сидівши в хаті й ідучи в дорогу та лягаючи й устаючи.
КОРОТКИЙ РЕСПОНСОРІЙ
В. У руки Твої, Господи, * Віддаю я духа мого.
У. У руки Твої, Господи, * Віддаю я духа мого.
В. Ти визволив нас, Господи, вірний Боже.
У. Віддаю я духа мого.
В. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.
У. У руки Твої, Господи, * Віддаю я духа мого.
АНТ. Спаси нас, Господи, коли чуваємо; * стережи, коли відпочиваємо, / щоб ми пильнували з Христом / і почивали у мирі.
ПІСНЯ СИМЕОНА Лк 2, 29-32
Христос — світло язичників і слава Ізрáїля
Нині відпускаєш свого раба, Владико, *
згідно зі своїм словом, у мирі,
Бо мої очі побачили Твоє спасіння, *
яке Ти приготовив перед обличчям усіх народів:
Світло для об’явлення язичникам *
і славу Твого народу — Ізрáїля.
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
АНТ. Спаси нас, Господи, коли чуваємо; * стережи, коли відпочиваємо, / щоб ми пильнували з Христом / і почивали у мирі.
МОЛИТВА
Відвідай нас, Господи, нинішньої ночі, † щоб ми, з допомогою Твоєї сили вставши на світанку, * могли радіти воскресінням Христа. Котрий живе і царює на віки вічні. Амінь.
В. Ніч спокійну і смерть щасливу нехай нам дасть Бог Всемогутній — Отець, і Син, і Святий Дух.
У. Амінь.
КІНЦЕВІ АНТИФОНИ ДО ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ
І.
Під Твій захист прибігаємо, Пресвята Богородице Діво. Благаннями нашими не погорди в потребах наших, але від усяких небезпек завжди нас визволи, Діво преславная і благословенная. О Володарко наша, Заступнице наша, Посереднице наша, Утішителько наша! З Сином своїм примири нас, Синові своєму доручи нас, Синові своєму віддай нас.
ІІ.
Слався, Царице, Мати милосердя! Життя, насолодо і надіє наша, слався! До Тебе взиваємо, вигнанці, потомки Єви. За Тобою зітхаємо, тужимо і плачемо у цій сліз юдолі. Діво, заступнице наша, просимо, милосердні очі зверни на нас. Й Ісуса, благословенний плід утроби Твоєї, по цім вигнанні покажи нам. О ласкава, о милосердна, о солодка Діво Маріє.
ІІІ.
Безліч гріхів моїх, Богородице! Тому до Тебе прибігаю, Пречиста, спасіння благаючи. Зглянься на немічну душу мою і моли Сина Твого і Бога нашого, щоб простив мені злі вчинки, єдина Благословенна.
ІV.
Слався, Царице небесна,
Слався, Пані піднебесних,
Слався, корінь, слався брамо,
Що для світу світло дала.
Слався, Діво достохвальна,
Над усе високославна,
радій, Ти, величава,
Та Христа моли за нами.