З 16 по 18 березня 2018 року.парафіяни храму св.Йосипа у м.Дніпрі переживали триденні великопісні реколекції, які проводив бр. Славомир Плонські OFM Cap.
Розпочинаючи духовні вправи, пресвітер наголосив на особливості цього часу для парафії — часу відновлення під покровом святого Йосипа.
Першого дня реколекцій, роздумуючи над тим, яким чином відбулося діло нашого Спасіння, брат Славомир зауважив, що Божа Любов зіткнулася з духовною сліпотою, яка притаманна кожному з нас. «Особливим чином у цей час сорокаденного посту ми запрошені наново усвідомити, що ми маємо серце гордовите, яке не хоче прийняти Божого спасіння, Божої Любові, не хоче прийняти Господа нашого Ісуса Христа Володарем, Спасителем, прийняти як Того, Хто є Царем мого життя», — сказав реколекціоніст.
Піст, як зазначив брат у своїй катехизі, це час, аби наново визнати, що ми потребуємо Божої любові та миру, а ця любов є в Церкві, Таїнствах та Слові Божому.
Завершенням першого дня реколекцій стала молитва Хресної Дороги, яку разом із бр. Славомиром провели представники Францисканської молоді.
Другого дня пресвітер виголосив реколекційну проповідь на урочистій Святій Месі з нагоди храмового свята. Брат Славомир роздумував над літургійними читаннями Урочистості. Зокрема, в першому читанні розповідається, як Бог обіцяв царю Давиду, що з його потомства вийде Споконвічний Цар. «Бог завжди має і буде мати прекрасні плани на спасіння кожної людини, — підкреслив проповідник. — Слово Боже є живим і стосується кожного з нас».
У другому читанні розповідається про Авраама, який, почувши голос Господній, вже у немолодому віці пішов у незнаний край. Брат Славомир заохотив подивитися на цю подію через особу святого Йосипа, «який жодного слова не сказав, а відповів на Божий заклик своїми ділами».
Роздумуючи над Євангелієм, у якому ангел з’являється Йосипові уві сні, проповідник загострив свою увагу на фундаментальній ролі чоловіка, який має бути захисником своєї дружини та сім’ї.
У цей важкий час, коли бракує батьківського авторитету, а чоловічу роль у багатьох випадках перейняли на себе жінки, брат Славомир заохотив звертатися за заступництвом до святого Йосипа: «Щоб кожний чоловік був мужнім, справедливим, повним довіри до Бога в усіх справах, навіть важких».
Останнього дня великопісних реколекцій проповідник зосередив увагу на темі страждань. Він зазначив, що «Ісус Христос так само зазнав людських переживань, бо боявся страждати».
У своїй катехизі брат Славомир акцентував на тому, що метою нашого щоденного життя має бути Небо і Вічна Радість: «Нам іноді не подобаються деякі Божі заповіді і не хочеться слухати Господа. Така заповідь чи закон обмежує мою вільність; але насправді не обмежує, а показує шлях, яким ми маємо прямувати до досконалості».
Пояснюючи слова Христа про зерно пшениці (якщо, впавши на землю, не вмре, то залишиться саме), пресвітер зауважив: Бог хоче, щоби кожен з нас помирав для своєї ненависті, егоїзму, неприйняття, невміння любити. «В ці останні дні перед Великоднем благаймо сили, витривалості, бо коли я буду вірний Господеві, буду вмирати для свого гріха, посповідаюся перед Святами, прийму Божу благодать, — то наново з Христом воскресну», — підкреслив проповідник.
Наостанок настоятель бр. Марек разом із парафіянами храму св. Йосипа подякували бр. Славомиру за можливість підготуватися до урочистості Христового Воскресіння, слухаючи реколекційні проповіді.
Марія Борисенко
фінансово.
Щиро дякуємо!
