У проповіді з нагоди 10-річчя від проголошення святим папи Йоана Павла ІІ кардинал Комастрі наголосив на зусиллях Папи Войтили в утвердженні гідності людського життя, його любові до молоді та маріній побожності.
У суботу, 27 квітня 2024 р., у базиліці св. Петра у Ватикані відбулася Свята Меса з нагоди 10‑ї річниці від канонізації пап Йоана Павла ІІ та Йоана ХХІІІ. Богослужіння очолив кардинал Джованні Баттіста Ре, декан колегії кардиналів. Проповідь виголосив вислужений архіпресвітер базиліки св. Петра кардинал Анджело Комастрі. Він підкреслив вірність святого Йоана Павла ІІ Євангелію, а також його мужність у захисті миру, сім’ї, життя та гідності кожної людини, пише Vatican News.
Приклад вірності Євангелію
На початку проповіді кардинал Комастрі зазначив: життя Йоана Павла ІІ було безперервним послухом Ісусовому Євангелію, яке дало світло і надію багатьом поколінням християн. Ба більше, він був «мужньою людиною в епоху великих страхів» та «рішучою і послідовною людиною в епоху компромісів і програмної нерішучості». Зокрема, проповідник наголосив на відвазі Папи Войтили у захисті миру, «коли віяли вітри війни».
«Хто не пам’ятає відвагу його неодноразових і гарячих закликів, навіть коли до них не дослухалися? Іноді він здавався пророком, який промовляє серед пустелі байдужості: але Йоан Павло ІІ не піддався знеохоченню, а продовжував говорити те, що Дух Ісуса підказував йому у святилищі сумління», — сказав кардинал Комастрі, додаючи що й тоді заклики до миру не були популярними. Однак історія доводить його правоту, «сьогодні більше, ніж учора», оскільки він залишався вірним своєму завданню служителя істини, яку Ісус передав Церкві.
Захист сім’ї
Інший аспект, на якому наголосив кардинал Комастрі, стосується захисту сім’ї, де вчення Йоана Павла ІІ характеризувалося наполегливістю та пристрасністю. «Папа Войтила своїм пророчим оком ясно бачив, що сьогодні під загрозою опинилася людська природа людини, тобто установчий задум людства як сім’ї, чоловіка й жінки, які через вірну любов стають колискою життя і незамінним місцем зростання й виховання людського життя». Проповідник згадав дебати, коли Європейський парламент не зміг дійти згоди у визначенні сім’ї, що засвідчило «розгубленість європейського сумління».
«Можливо, під впливом цього тривожного факту Папа, як атлет, кинувся на захист сім’ї. Всесвітні дні сім’ї, Ювілей сім’ї, постійні Послання до подружжя та сім’ї стали плодом наполегливої любові, а водночас розумною дією, спрямованою на перевиховання народів і парламентів країн у напрямку цінностей, які формують справжню цивілізацію, — зазначив кардинал Комастрі. — Якщо сім’я занепадає, то що залишається від суспільства? Якщо сім’я збочить зі шляху, якими дороговказами керуватимуться діти на життєвій дорозі? Моральний занепад молоді є наслідком морального занепаду сім’ї».
Молодь, яка любила Папу
Інший аспект, на який вказав вислужений архіпресвітер базиліки св. Петра, стосувався любові Папи Войтили до молоді. «На початку його понтифікату здавалося, що Церква вже не може підхопити мову молоді й не має довіри серед нових поколінь. Йоан Павло ІІ не годився з позицію втечі або ‘політикою страуса’. Він знав, що молодь без Христа ніколи не зможе знайти сенсу життя й ніколи не зможе відчути захопливу правду любові, яка є даром самого себе, а не примхою, що підпорядковує собі все і всіх. Папа шукав молодь, а молодь відчувала в ньому друга: справжнього друга, щирого друга, друга, який не опускається до компромісів, щоби здобути аудиторію; друга, який не вихолощує євангельську пропозицію, щоби стати популярним; друга, який не використовує демагогію, щоб отримати оплески молоді».
Невидима дія Пресвятої Богородиці
Завершальна частина проповіді стосувалася марійної побожності святого Папи. «Йоан Павло ІІ повернув Марії Її місце в Церкві поряд з Ісусом! Саме виходячи від Ісуса, ми відкриваємо Марію; саме виходячи від Ісуса, ми відчуваємо присутність Матері та Її невід’ємну місію — яка полягає не в тому, щоб замінити Сина, а в тому, щоби привести нас до Нього!» — наголосив кардинал Комастрі. Він згадав про подячне паломництво Папи Войтили до Фатіми, на подяку Богородиці за те, що врятувала його життя після замаху на площі св. Петра у Ватикані 13 травня 1981 року. «Відповідаючи на запрошення, яке Богородиця передала трьом дітям-пастушкам із Фатіми 13 липня 1917 року, Йоан Павло II присвятив росію Непорочному Серцю Марії — на свято Благовіщення, 25 березня 1984 року: факт, який для поверхового ока міг би здатися простим жестом побожності. Натомість (…) через рік до влади в росії прийшов Михайло Горбачов, і розпочався мирний процес саморозпуску імперії атеїстичного комунізму: щось, що було неймовірним, немислимим, непередбачуваним!» — зазначив кардинал Комастрі. Саме 8 грудня 1991 року, в день свята Непорочного Зачаття Діви Марії, відбулася зустріч лідерів найвпливовіших республік СРСР, які прийняли рішення про розпуск Радянського Союзу.
На завершення проповіді кардинал Анджело Комастрі зазначив: марійна спадщина, яку нам залишив св. Йоан Павло ІІ, досі актуальна та спонукає прибігати з молитвою до Пресвятої Богородиці.
фінансово.
Щиро дякуємо!
