[img:5:1:alignleft]
Думаю, багато хто дивився фільм «Царство небесне». Ми з подружкою, переглядаючи, ледь досиділи до кінця: битви, сутички, чоловіки гамселять один одного важчезними мечами… Cловом, для нас, двох дівчат, це був даремно витрачений час. Розмовляю про це зі своїм товаришем, а він: «Ти що! Це мій улюблений фільм! Я його разів вісім дивився!»
Ех, чоловіки, чоловіки… Поряд із психологічною потребою «почуватися розумним» у них є потреба «почуватися сильним». Тому й не дивно, що жінки оглядають мильні опери, коли можна смачно виплакати відро сліз, а чоловіки — різноманітні бойовики, де ламаються носи і вибиваються зуби. Також нерідко можна спостерігати, як уже літні дядьки, немов хлопчики, змагаються, хто більше разів підтягнеться на турніку. Це їх природа — проявляти свою силу.
Чоловік — це все ж таки опора, міцна стіна, за якою хочеться сховатися жінці. Будьте певні, навіть незалежна бізнес-леді або робітниця з відбійним молотком хочуть відчувати ту опору і чоловічий захист.
Проте чоловіча сила – це не лише мега-біцепси. Це, насамперед, прояв самостійності та відповідальності. Трапляється, що на вигляд тендітні чоловіки випромінюють таку впевненість і рішучість, що з ними почуваєшся, власне, як за тією омріяною стіною. Рік тому моя подружка вийшла заміж. Ми час від часу зустрічаємося поговорити про своє жіноче. Ось як вона коментує своє подружнє життя: «В російській мові є слово «замужем». От я так і почуваюся — за мужем. Тобто, я не вирішую жодних домашніх справ, які повинен вирішувати чоловік».
Знаю, те, що описую, трохи віддає блакиттю мрій. Знаю, що не завжди чоловіки є втіленням такої сили. Причинами цього можуть бути і наслідки виховання (надто опікунське або диктаторське ставлення батьків), і вплив оточення. Але коли мова йде про дорослих чоловіків, то тут їх зрілість характеризується якраз вмінням долучити самовиховання, щоб випрацювати ці риси. А жінка (чи дівчина, якщо ви тільки зустрічаєтесь) повинна максимально допомогти чоловікові відкрити у собі потенціал цієї сили. Наприклад, коли потрібно прибити цвяха, то не бігти самій по молоток, а дочекатися свого милого і дати йому змогу зробити це самому. А коли він і зробить щось не так, то не голосити: «В тебе руки не з того місця ростуть!», – а прийняти це так, як він зробив. Бо це зробив ВІН!
Також не треба проявляти своє Я, хвацько хапаючи важку торбу. Можете попросити ЙОГО: «Васю, візьми, будь ласка, бо я аж ніяк з цим не впораюсь». Або: «Васю, мені дуже потрібна твоя чоловіча сила». І тоді станете свідком того, як ваш Василь розправить плечі і продемонструє своє вміння справлятися із важкою ношею.
Жінка просто зобов’язана дати чоловікові відчути себе сильним. Навіть у дрібницях не варто обмежувати його задовольняти цю психологічну потребу. У таких ситуаціях чоловік відчуватиме себе тим, від кого щось залежить, на кому все, так би мовити, тримається, бо ж ВІН — основа і опора. А нам, жінкам, варто бути більш ніжними і розуміючими.