Нацистські концентраційні табори, як і кожен інший табір смерті, можна вважати символами зла, пекла, яке відкривається на землі, коли людина забуває про Бога і замінює Його собою, привласнюючи собі право вирішувати, що є добром, а що є злом, розпоряджатись життям і смертю.
Про це сказав Бенедикт ХVI під час проповіді після молитви «Ангел Господній» в літній резиденції Кастель Гандольфо у неділю 9 серпня 2009 р.
Як і минулої неділі, беручи до уваги Рік Священства, що відзначається у Католицькій Церкві, Святіший Отець окремо зупинився на постатях святих. Цього разу Папа говорив про двох мучеників, вбитих в таборі Осьвєнцім: монахиню Едиту Штайн та отця Максиміліана Кольбе.
«Ось які чудові зразки святості пропонує нам Церква, — мовив Святіший Отець. — Ці святі є свідками любові, яка ‘любить до кінця’, перемагаючи зло добром. Від них, особливо ми, священники, — наголосив Папа, — можемо навчитись євангельського героїзму, який спонукає безстрашно віддати своє життя задля спасіння душ. Любов перемагає смерть!»
«Святі схиляють нас до роздумів над глибокою розбіжністю, яка існує між атеїстичним та католицьким гуманізмом. З одного боку, бачимо філософії та ідеології, дедалі нові способи мислення та діяння, які звеличують свободу як єдине першоджерело людини, що має замінити Бога, таким чином перетворюючи людину в божка-ідола, що свавільно осуджує власну систему поведінки. А з другого боку, бачимо саме святих, які, вводячи в життя Євангеліє любові, підтверджують свою надію: вони виявляють справжнє обличчя Бога, що є Любов’ю і, одночасно, істинне обличчя людини, створеної на образ і подобу Божу».
«Благаймо Пречисту Діву Марію, — сказав на закінчення Святіший Отець, — щоб Вона допомогла всім, а насамперед — священникам, бути святими, як ці героїчні свідки віри та самопосвяти аж до мучеництва. Це єдиний спосіб дати достовірну й вичерпну відповідь сучасному світові, який переживає глибоку кризу, а ця відповідь така: любов в істині».
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
